Ірина Йосифівна Савицька (у шлюбі — Козак; псевдо «Бистра») — видатна діячка Організації українських націоналістів (ОУН), зв’язкова Головного командира Української повстанської армії (УПА) Романа Шухевича. Її життя та діяльність стали символом відданості українській національно-визвольній боротьбі середини ХХ століття.
20 цікавих фактів про Ірину Савицьку:
- Родинне походження: Народилася 30 жовтня 1925 року у Львові в родині службовців: батько Йосиф був лікарем, а мати Євдокія — учителькою.
- Освіта: Закінчила народну школу у Львові (1939) та Львівську академічну гімназію (5 травня 1943 року). Навчалася на Державних медико-природничих фахових курсах у Львові (1943–1944).
- Членство в «Пласті»: З 1939 року була активною членкинею української скаутської організації «Пласт», що сприяло формуванню її національної свідомості.
- Діяльність в ОУН: У 1939 році приєдналася до Юнацтва ОУН, де виконувала допоміжні доручення своїх керівників, що готувало її до подальшої підпільної діяльності.
- Протинімецьке та протирадянське підпілля: Під час Другої світової війни брала активну участь у підпільній боротьбі проти окупаційних режимів, виконуючи завдання ОУН.
- Вишкільниця Юнацтва ОУН: Працювала вишкільницею в крайовому осередку Юнацтва ОУН, навчаючи молодь основам підпільної діяльності та національної ідеї.
- Організаторка жіночої школи кадрів: У травні–липні 1944 року організувала та очолила жіночу школу кадрів в Карпатах, готуючи жінок до підпільної роботи.
- Заступниця референта Українського Червоного Хреста (УЧХ): У 1944–1945 роках обіймала посаду заступниці референта УЧХ Крайового проводу ОУН на Західноукраїнських землях, координуючи медичну допомогу повстанцям.
- Зв’язкова Романа Шухевича: Виконувала обов’язки зв’язкової Головного командира УПА Романа Шухевича, передаючи важливу інформацію та накази між підрозділами.
- Кур’єрка на Захід: У серпні 1946 року за дорученням Романа Шухевича вирушила на Захід з організаційною поштою, успішно подолавши польські, чеські та німецькі кордони та прибувши до Мюнхена в грудні 1946 року.
- Еміграція в Мюнхені: Після прибуття до Мюнхена активно долучилася до громадсько-політичного життя української діаспори, працюючи в «Пласті» та «Об’єднанні українських жінок».
- Шлюб та родина: У 1948 році вийшла заміж за колишнього офіцера-дивізійника Володимира Козака, з яким виховувала доньку Роксоляну.
- Членство в ОУН за кордоном: Була членкинею Закордонних частин ОУН (1946–1954), а згодом — ОУН (з) (1954–2015) та Закордонного представництва Української Головної Визвольної Ради (ЗП УГВР).
- Нагороди: Згідно з Наказом Головного військового штабу УПА №1/45 від 25 квітня 1945 року нагороджена Бронзовим хрестом заслуги УПА за віддану службу.
- Публікації спогадів: Ділилася своїми спогадами про діяльність в ОУН та УПА, зокрема про співпрацю з Романом Шухевичем, що стало цінним джерелом для істориків.
- Активність у діаспорі: Протягом життя брала участь у численних заходах української діаспори, сприяючи збереженню національної ідентичності та культури за кордоном.
- Підтримка українських молодіжних організацій: Ірина Савицька доклалася до розвитку українських молодіжних організацій у діаспорі, особливо «Пласту», допомагаючи виховувати нові покоління в дусі патріотизму та любові до України.
- Сприяння збереженню пам’яті про УПА: Савицька активно популяризувала історію та значення Української повстанської армії серед українців за кордоном, виступала на заходах і брала участь у створенні видань про УПА.
- Зв’язки з українською діаспорою: Її діяльність охоплювала організацію зустрічей, семінарів і культурних подій, які підтримували єдність української діаспори та посилювали їхній зв’язок із батьківщиною.
- Смерть і спадщина: Ірина Савицька померла 10 грудня 2015 року в Мюнхені. Її внесок у боротьбу за незалежність України та збереження національної культури залишився глибоко вшанованим українською громадою як в Україні, так і за її межами.
Ірина Савицька, як приклад мужності, самопожертви й безкомпромісної любові до своєї Батьківщини, стала символом українського визвольного руху середини ХХ століття. Її віддана діяльність у лавах ОУН і УПА, організаторські здібності та зусилля щодо збереження національної пам’яті в діаспорі надихають сучасників і нащадків. Сьогодні ім’я Савицької є частиною національної історії, яка нагадує про величезну роль жінок у боротьбі за незалежність України та формування її ідентичності.
