Восьма Національна премія кінокритиків «Кіноколо» оголосила переможців 2025 року, підтвердивши тенденцію останніх років: українське кіно продовжує зміцнювати власну ідентичність, розвивати жанрове різноманіття та привертати міжнародну увагу. Церемонія відбулася у кінотеатрі «Жовтень» у Києві, який став традиційним майданчиком для оголошення результатів. Головними лауреатами стали фільм Павла Острікова «Ти — космос» та документальна стрічка Мстислава Чернова «2000 метрів до Андріївки». Їхні успіхи підкреслили силу як художнього, так і документального кіно в Україні, а також значення історій, що народжуються в умовах війни та суспільних трансформацій.
Фільм «Ти — космос» здобув премію за найкращий повнометражний ігровий фільм. Робота режисера Павла Острікова, продюсерів Анни та Володимира Яценків стала одним із найяскравіших кінотворів року. Стрічку відзначили за поєднання оригінального погляду на жанр, тонкої роботи з акторським ансамблем та здатність створювати емоційно насичені світи, які розкривають внутрішній космос людини навіть у найскладніші часи. «Ти — космос» отримав також нагороду за найкращий сценарій, а виконавець головної ролі Володимир Кравчук був удостоєний премії за найкращу чоловічу роль, що підтвердило комплексний успіх фільму в основних номінаціях. Павло Остріков став відкриттям року, закріпивши позицію одного з найперспективніших українських режисерів нового покоління.
Документальний фільм «2000 метрів до Андріївки», створений Мстиславом Черновим у співпраці з продюсерами Алексом Бабенком, Мішелем Майснером та Рейні Аронсон-Рат, здобув одразу дві ключові нагороди — за найкращий повнометражний документальний фільм та за найкращу режисуру. Стрічка є художнім продовженням документальної роботи Чернова, відомого за фільмом «20 днів у Маріуполі», та фіксує реалії війни через особисті історії, людську витривалість і трагедію цивільного життя на лінії фронту. Роботу називають важливою для глобального дискурсу, адже вона продовжує розповідати світові правду про російську агресію, враховуючи об’єктивність, емоційну напругу та високу режисерську майстерність.
Серед інших переможців вечора — широкий спектр ігрових, документальних і анімаційних робіт, які демонструють різноманіття сучасного українського кіно. Премію за найкращий короткометражний ігровий фільм отримала стрічка «Життя починається» режисера Олексія Тараненка та продюсера Андрія Корнієнка. У категорії найкращого анімаційного фільму переміг проєкт «Київський торт» Микити Лиськова та Калеви Тамма — яскрава анімаційна робота, що іронічно та творчо осмислює київський побут і культурні символи. Найкращим короткометражним документальним фільмом визнано стрічку «Як пройшли мої літні канікули?» Антоніо Лукіча, продюсера Кирила Нечмоні. Вона відзначається легкістю оповіді, проникливою спостережливістю та здатністю знайти людські історії у звичайних ситуаціях.
Особливе місце на церемонії посіла нагорода в категорії «За досягнення». Її отримали Володимир Прилуцький та Алік Дарман за масштабне дослідження кіноархіву студентських фільмів КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого та віднайдення раритетних архівних стрічок 1930-х років. Їхній проєкт «Архів у війні» відзначили як важливий внесок у збереження національної кіноспадщини та привернення уваги до архівів, що можуть бути втрачені під час російської агресії. Ця номінація нагадала, що розвиток кіноіндустрії — це не лише про нові фільми, а й про відповідальність за історію.
Національна премія кінокритиків «Кіноколо», заснована у 2018 році, стала важливим маркером якості та визнання в українському кінематографічному середовищі. Вона відзначає досягнення тих, хто формує сучасну українську кіномову, розвиває індустрію та створює культурний контекст, здатний впливати як на національну, так і на міжнародну аудиторію. Премія дедалі більше перетворюється на майданчик, що показує реальний стан українського кіно: його виклики, здобутки та потенційні напрями розвитку.
Результати «Кіноколо 2025» демонструють, що українське кіно продовжує зміцнюватися навіть у часи війни. Воно відображає досвід країни, її боротьбу, силу мистецтва й здатність знаходити нові форми оповіді. Художні та документальні стрічки, які перемогли цього року, утверджують українську культуру как активного учасника глобального мистецького діалогу. Нагороди, отримані у Києві, підтверджують здатність національного кінематографа не лише ставити питання часу, а й знаходити на них емоційно точні, художньо сміливі відповіді.
