В одному з районів Брукліна з’явився масштабний мурал, присвячений 23-річній українській біженці Ірині Заруцькій, яка трагічно загинула у США. Художній твір, задуманий як акт пам’яті та співчуття, несподівано став епіцентром гострих політичних суперечок через участь у фінансуванні проєкту мільярдера Ілон Маск. Про ситуацію повідомило американське видання The New York Post, зазначивши, що навколо муралу розгорнулася ширша дискусія про злочинність, міграцію та політичні маніпуляції трагедіями.
Ірина Заруцька була вбита у серпні минулого року в місті Шарлотт у штаті Північна Кароліна. За даними слідства, на дівчину напав із ножем раніше судимий безпритульний чоловік просто у потязі. Напад стався на очах інших пасажирів і викликав широкий резонанс у США, де трагедію активно обговорювали як у медіа, так і в політичному середовищі. Історія молодої українки, яка рятувалася від війни та шукала безпеки за океаном, стала для багатьох символом вразливості мігрантів і водночас нагадуванням про проблеми громадської безпеки у великих американських містах.
Ініціатором створення серії муралів, присвячених Ірині Заруцькій, став директор компанії Intercom Еган Маккейб. За його словами, він пожертвував 500 тисяч доларів на реалізацію кампанії, а ще 1 мільйон доларів виділив Ілон Маск. Маккейб наголошував, що мета проєкту полягає не лише у вшануванні пам’яті загиблої дівчини, а й у приверненні уваги до зростання рівня злочинності в містах США та необхідності відкритої дискусії про безпеку громадського простору.
Сам мурал у Брукліні зображає Ірину як світлий і спокійний образ, позбавлений агресивних чи політичних символів. Автором роботи став художник Бен Келлер, відомий своїми соціальними й меморіальними проєктами. За задумом митця, образ мав викликати співчуття та людське співпереживання, а не провокувати політичні дебати. Проте саме фінансування та публічні заяви меценатів зробили цей мурал предметом гострої полеміки.
Попри те, що багато мешканців району й користувачів соцмереж сприйняли мурал як зворушливу данину пам’яті українській дівчині, частина місцевих активістів висловила різке обурення. На платформі Reddit з’явилися численні дописи, у яких проєкт називають пропагандою правих політичних сил. Автори таких коментарів звинувачують організаторів і донорів у використанні особистої трагедії для критики міграційної політики та правоохоронної системи, за яку традиційно відповідають демократичні адміністрації у великих містах США.
Критики стверджують, що участь Ілона Маска, який останніми роками неодноразово робив політично забарвлені заяви, автоматично переводить мистецьку ініціативу в площину ідеологічного протистояння. Прихильники ж проєкту наголошують, що пам’ять про жертву насильства не повинна ставати заручницею політичних ярликів, а дискусія про безпеку у містах є легітимною та необхідною незалежно від партійної належності.
Наразі мурали на честь Ірини Заруцької вже з’явилися у Вашингтоні, Маямі та Лос-Анджелесі, і кожен із них супроводжується схожими дискусіями. Для української громади в США ці роботи стали знаком солідарності та нагадуванням про долі людей, які були змушені залишити батьківщину через війну. Водночас американське суспільство дедалі гостріше реагує на будь-які ініціативи, що торкаються тем злочинності, міграції та політики, особливо коли до них долучаються відомі й впливові фігури.
Історія муралу в Брукліні показала, наскільки тонкою може бути межа між пам’яттю та політизацією, між мистецтвом і публічною боротьбою за наративи. Для України ж ця трагедія за океаном стала ще одним болісним нагадуванням про те, що війна має довгі тіні й впливає на життя людей далеко за її межами.
