В Україні розпочався новий етап реформи трудового законодавства. Кабінет міністрів зареєстрував проєкт нового Трудового кодексу України, який має замінити застарілу систему норм і правил, сформовану ще за радянських часів, та адаптувати її до сучасних соціально-економічних реалій і стандартів Європейського Союзу. Про це повідомило видання Главком. Уряд називає цей документ результатом тривалої та складної роботи, спрямованої на дерегуляцію трудових відносин, підвищення гнучкості ринку праці та водночас посилення захисту прав найманих працівників.
За словами премʼєр-міністерки України Юлія Свириденко, над проєктом нового Трудового кодексу Міністерство економіки працювало понад два роки. У цей період фахівці аналізували чинне законодавство, практику його застосування, а також норми, які діють у країнах ЄС. Метою реформи визначено створення більш прозорих, зрозумілих і прогнозованих правил гри для працівників і роботодавців, що особливо важливо в умовах війни, відновлення економіки та євроінтеграційного курсу України.
Однією з ключових новацій, закладених у проєкті, є запровадження обов’язкового письмового трудового договору. Уряд вважає, що ця норма дозволить суттєво зменшити рівень тіньової зайнятості та зловживань у трудових відносинах. Письмовий договір має чітко фіксувати права й обов’язки сторін, умови оплати праці, режим роботи, підстави для розірвання угоди та інші важливі аспекти. Для працівників це означає більшу юридичну захищеність, а для роботодавців — зменшення ризиків конфліктів і судових спорів.
Ще одним важливим блоком змін є реформування системи відпусток. Проєкт нового Трудового кодексу передбачає збільшення мінімальної тривалості щорічної основної відпустки до 28 календарних днів. Таким чином Україна фактично наближається до європейської практики, де більша увага приділяється балансу між роботою та особистим життям. Уряд наголошує, що достатній відпочинок працівників позитивно впливає на продуктивність, стан здоров’я та загальний соціальний клімат у країні.
Загалом новий Трудовий кодекс декларує перехід від жорсткого регулювання до більш гнучкої моделі трудових відносин. Дерегуляція, про яку говорять в уряді, не означає зменшення соціальних гарантій, а передбачає спрощення процедур, зменшення бюрократії та надання сторонам більшої свободи у врегулюванні умов співпраці. Це особливо актуально для малого й середнього бізнесу, який часто стикається з надмірним адміністративним тиском і складністю дотримання численних формальних вимог.
Водночас у проєкті закладено механізми захисту працівників від незаконних звільнень і дискримінації. Очікується, що нові норми дозволять чіткіше визначати підстави для припинення трудових відносин, процедури повідомлення та компенсації. Уряд підкреслює, що трудове право має відповідати реаліям ринку, але не може ігнорувати соціальну функцію держави, особливо в період війни та демографічних викликів.
Прийняття нового Трудового кодексу також розглядається як важливий сигнал для міжнародних партнерів і потенційних інвесторів. Адаптація законодавства до стандартів ЄС може сприяти покращенню інвестиційного клімату, адже зрозумілі й передбачувані правила працевлаштування є одним із ключових факторів при ухваленні рішень про відкриття бізнесу або розширення діяльності в країні. Уряд вважає, що оновлене трудове законодавство допоможе інтегрувати Україну в європейський економічний простір не лише формально, а й на практичному рівні.
Соціально-економічний ефект від запровадження нового Трудового кодексу може бути багатовимірним. З одного боку, посилення захисту прав працівників і збільшення тривалості відпусток відповідає очікуванням суспільства. З іншого — гнучкіші механізми регулювання праці можуть допомогти бізнесу швидше адаптуватися до змін, створювати нові робочі місця та легалізувати зайнятість. У контексті післявоєнного відновлення це питання набуває стратегічного значення.
Наразі проєкт нового Трудового кодексу має пройти парламентський розгляд, де його положення, ймовірно, стануть предметом активних дискусій між депутатами, профспілками та бізнес-спільнотою. Від того, наскільки збалансованим буде фінальний текст документа, залежить не лише ефективність трудових відносин, а й довіра громадян до державних інституцій. Уряд наполягає, що реформа є необхідною і давно назрілою, адже чинне трудове законодавство не відповідає сучасним викликам і потребам українського суспільства.
