Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністерка культури Тетяна Бережна оприлюднили спільну заяву щодо неприпустимості участі Росії у 61-й Венеційській бієнале. Українські посадовці наголосили, що одна з найвпливовіших мистецьких платформ світу не може перетворюватися на інструмент для відбілювання воєнних злочинів держави-агресора та легітимізації її політики через культурні проєкти.
У заяві підкреслюється, що міжнародні культурні інституції мають зберігати принципову позицію у питанні російської агресії проти України. Представники українського уряду нагадали, що ще 27 лютого 2022 року, через три дні після початку повномасштабного вторгнення Росії, організатори Венеційської бієнале публічно засудили напад на Україну та виступили за мир, діалог і солідарність із жертвами війни.
Водночас нинішня ситуація, коли Росія знову з’явилася у списку національних представництв виставки, викликала занепокоєння української сторони. За словами авторів заяви, незрозуміло, чому позиція організаторів змінилася саме зараз, коли Росія продовжує війну, відмовляється від мирних ініціатив і не демонструє готовності до припинення агресії.
У документі наголошується, що допуск Росії до міжнародних культурних майданчиків створює ризик використання мистецтва як інструменту політичної пропаганди. Україна підкреслює, що російська влада системно використовує культурні події, виставки та мистецькі проєкти для формування позитивного міжнародного іміджу та виправдання власної політики.
«Нам незрозуміло, чому ця позиція організаторів змінюється зараз, коли Росія відмовляється припиняти війну, відкидає мирні зусилля та діалог, натомість продовжуючи робити ставку на терор і звірства», — зазначається у заяві.
Українська сторона також наголошує, що недопуск Росії до міжнародних культурних подій є важливим не лише з політичної точки зору, а й для захисту самої сфери культури. На думку авторів заяви, такий крок дозволив би зберегти нейтральність культурних платформ і запобігти їх використанню для державної пропаганди війни.
Особливу увагу у заяві приділено особі комісарки російського павільйону на бієнале — Анастасії Карнєєвої. Українські посадовці звернули увагу на її зв’язки з російським військово-промисловим комплексом, що викликає додаткові питання щодо політичного контексту участі Росії у виставці.
На думку української сторони, такі зв’язки підсилюють ризик того, що культурні проєкти можуть використовуватися як частина інформаційної та політичної стратегії Кремля. Саме тому Україна закликає міжнародні культурні інституції ретельно оцінювати контекст і наслідки подібних рішень.
У заяві також наведено масштаб втрат, яких зазнала українська культурна сфера внаслідок російської агресії. За офіційними даними, з 2022 року війна забрала життя щонайменше 346 українських митців та 132 медійників. Ці втрати стали одним із найболючіших наслідків війни для культурного середовища країни.
Крім людських втрат, значної шкоди зазнала культурна спадщина України. Російські обстріли та окупація призвели до пошкодження або повного знищення понад 1700 пам’яток культури та близько 2500 об’єктів культурної інфраструктури. Серед них музеї, театри, бібліотеки, історичні будівлі та інші важливі культурні установи.
Окремою проблемою залишається незаконне вивезення культурних цінностей із тимчасово окупованих територій. За даними української влади, російські окупаційні адміністрації вивезли понад 35 тисяч музейних предметів. Ще приблизно 2,1 мільйона культурних об’єктів залишаються під загрозою на територіях, що перебувають під окупацією.
Економічні втрати культурного сектору також є значними. Прямі збитки оцінюються більш ніж у 4,2 мільярда доларів. Водночас загальні втрати, які включають руйнування інфраструктури, втрату культурних цінностей та скорочення можливостей для розвитку галузі, вже перевищують 31 мільярд доларів.
На цьому тлі Україна вважає участь Росії у міжнародних культурних подіях морально неприйнятною. У заяві підкреслюється, що країна-агресор не може одночасно вести війну проти сусідньої держави та користуватися перевагами міжнародної культурної співпраці.
Раніше організатори 61-ї Венеційської бієнале оприлюднили перелік національних представництв, серед яких після трирічної перерви знову з’явилася Росія. Представники виставки пояснили це тим, що участь у бієнале є ініціативою держав, які визнає Італія, і організатори не планують втручатися у цей процес.
Після появи цієї інформації українська мистецька спільнота також відреагувала на ситуацію. Українські митці зареєстрували петицію до організаторів Венеційської бієнале з вимогою переглянути рішення щодо участі Росії та зберегти позицію, висловлену у 2022 році після початку повномасштабної війни.
Українська влада та культурна спільнота наголошують, що міжнародні мистецькі платформи відіграють важливу роль у формуванні глобального культурного діалогу. Саме тому вони повинні залишатися простором, де не допускається легітимізація агресії та використання культури для виправдання воєнних злочинів.
