Українська енергетична система за останні десять років зазнала безпрецедентних втрат через російську агресію. За словами заступника міністра енергетики України з питань європейської інтеграції Анатолія Куцевола, сьогодні енергетика фактично стала елементом національної безпеки, який за значенням можна порівняти з оборонною сферою. Таку заяву посадовець зробив під час конференції «Німецько-український енергетичний день», що відбулася 12 березня у Києві.
Під час виступу Куцевол звернув увагу на масштабні втрати, яких зазнала українська енергетична система протягом останніх десятиліть. За його словами, у 1990-х роках загальна потужність генерації електроенергії в Україні становила приблизно 55 гігават. Це був один із найбільших енергетичних потенціалів у Європі, сформований ще в радянський період, коли на території країни працювали потужні атомні, теплові та гідроелектростанції.
Однак упродовж останніх років ситуація кардинально змінилася. За словами заступника міністра, сьогодні Україна має лише близько 10–12 гігават доступної генерації, і цей показник може коливатися залежно від конкретного моменту. Основною причиною такого різкого скорочення стала російська агресія, яка почалася у 2014 році та перейшла у фазу повномасштабної війни у 2022 році.
Після анексії Криму та окупації частини територій на сході України країна втратила значну частину енергетичних потужностей. За оцінками Міністерства енергетики, приблизно 20 гігават генерації були втрачені саме внаслідок подій 2014 року. Йдеться як про електростанції, що залишилися на окупованих територіях, так і про об’єкти, які припинили роботу через порушення логістичних і технологічних ланцюгів.
Ще більшого удару енергетична система зазнала після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року. Масовані ракетні та дронові атаки були спрямовані не лише на військову інфраструктуру, а й на об’єкти енергетики. Теплові електростанції, підстанції, трансформатори та інші критичні елементи енергосистеми неодноразово ставали цілями російських ударів.
За словами Куцевола, унаслідок цих атак Україна втратила ще приблизно 20 гігават генеруючих потужностей. Це означає, що значна частина енергетичної інфраструктури або була знищена, або зазнала критичних пошкоджень. Частина об’єктів досі перебуває на окупованих територіях, інші потребують масштабного відновлення або повної реконструкції.
У Міністерстві енергетики наголошують, що російські атаки мають системний характер. Їхня мета полягає не лише у завданні короткострокових перебоїв із постачанням електроенергії, а й у стратегічному ослабленні української економіки та соціальної інфраструктури. Саме тому енергетика дедалі більше розглядається як складова оборонної політики держави.
Куцевол підкреслив, що у нинішніх умовах Україна змушена переглядати саму концепцію розвитку енергетичної системи. Йдеться не просто про ремонт пошкоджених станцій чи відновлення старих об’єктів. За словами посадовця, країна фактично будує нову енергетичну модель, яка має бути стійкішою до зовнішніх атак і здатною швидко відновлюватися після пошкоджень.
Одним із ключових напрямків цієї трансформації є децентралізація генерації. Нова енергетична система повинна мати більше розподілених джерел виробництва електроенергії, щоб зменшити залежність від великих об’єктів, які легко можуть стати мішенню для атак. Це також включає розвиток відновлюваної енергетики, малих електростанцій та сучасних систем зберігання енергії.
Водночас Україна активно працює над інтеграцією своєї енергетичної системи з європейською мережею. Після синхронізації з ENTSO-E у 2022 році країна отримала можливість здійснювати аварійний імпорт електроенергії з Європи, що допомагає стабілізувати систему під час кризових періодів.
Важливу роль у відновленні української енергетики відіграє міжнародна підтримка. Під час виступу на конференції Куцевол подякував уряду Німеччини за допомогу у відновленні енергетичної інфраструктури. За його словами, німецькі партнери активно підтримують українські проєкти модернізації енергетики, постачання обладнання та відбудови пошкоджених об’єктів.
«Німеччина є одним із ключових партнерів у відновленні нашої енергетичної системи. Ми вдячні за підтримку і співпрацю, яка допомагає нам не лише відновлювати інфраструктуру, а й будувати нову, сучаснішу енергетику», — зазначив заступник міністра.
Енергетична безпека стала одним із центральних викликів для України в умовах війни. Стабільна робота енергосистеми необхідна не лише для економіки, а й для функціонування лікарень, транспорту, зв’язку та критичної інфраструктури.
Уряд наголошує, що відновлення енергетики буде одним із ключових напрямків післявоєнної реконструкції країни. Йдеться не лише про відбудову зруйнованих об’єктів, а й про модернізацію всієї системи відповідно до сучасних європейських стандартів.
Попри масштабні втрати, українська енергетична система продовжує працювати навіть під час регулярних атак. Фахівці енергетичної галузі проводять аварійні ремонти, відновлюють пошкоджене обладнання та адаптують систему до нових умов.
У Міністерстві енергетики переконані, що досвід останніх років змінить підхід до розвитку галузі. Майбутня енергосистема України має бути більш гнучкою, децентралізованою та захищеною від зовнішніх загроз.
