Питання реставрації мосту Патона в Києві знову опинилося в центрі уваги після заяв Міністерства розвитку громад і територій України, яке наголосило, що відповідальність за відновлення аварійної споруди лежить на міській владі. У відомстві підкреслили, що всі мости в межах міста є власністю громади, а отже саме Київрада та Київська міська державна адміністрація повинні забезпечувати їхній технічний стан і шукати фінансування для ремонту.
Ця позиція фактично закріплює відповідальність за один із найважливіших інфраструктурних об’єктів столиці за місцевою владою, попри те що у 2021 році міст був переданий Службі відновлення Київської області в рамках державної програми «Велике будівництво». Водночас юридично він досі перебуває на балансі Києва, що створює управлінську колізію і затягує процес прийняття рішень.
Міст Патона перебуває в аварійному стані вже багато років. Ще у 2018 році його офіційно визнали аварійним, а згодом — критично аварійним. Попри це, за весь період було виконано лише обмежені протиаварійні заходи, на які місто витратило близько 15 мільйонів гривень. Йдеться переважно про точкові ремонти окремих опор, які не вирішили системних проблем конструкції.
Ситуація суттєво загострилася на початку 2026 року, коли представники Національної академії наук України заявили, що залишковий ресурс мосту фактично дорівнює нулю. За словами науковців, корозійні процеси у металевих елементах досягли критичного рівня і стають дедалі менш передбачуваними. Це означає, що конструкція може втратити несучу здатність у будь-який момент.
Окремі дослідження показали, що у деяких елементах мосту корозія перевищує 50% поперечного перерізу, що є прямою загрозою для безпеки. Руйнування поперечних балок і горизонтальних зв’язків може призвести до часткового або повного обвалу окремих ділянок. Науковці наголошують, що без негайного втручання ризики лише зростатимуть.
На початку березня генеральний директор Українського інституту сталевих конструкцій імені Шимановського Олександр Шимановський прямо заявив, що затягування з ремонтом може призвести до людських жертв і серйозного транспортного колапсу в столиці. За його словами, необхідно терміново провести комплексну реставрацію та усунути дефекти, виявлені під час обстежень у 2025 році.
Міська влада, своєю чергою, заявляє про продовження експлуатації мосту за умови дотримання обмежень. У КМДА зазначають, що комунальне підприємство «Київавтошляхміст» здійснює постійний моніторинг стану споруди та виконує поточне обслуговування. Водночас мер Києва Віталій Кличко повідомив, що місто і Мінрозвитку наразі узгоджують, хто саме буде замовником проєкту реставрації.
Це питання залишається ключовим, адже без визначення відповідального замовника неможливо розпочати масштабні роботи. За попередніми оцінками, повноцінна реставрація мосту Патона потребуватиме щонайменше 500 мільйонів євро, що є значним фінансовим навантаженням для міського бюджету.
Водночас історія мосту Патона має не лише інфраструктурне, а й культурне значення. Споруда була побудована понад 70 років тому і стала першим у світі суцільнозварним мостом. Вона є пам’яткою архітектури місцевого значення і визнана однією з найкращих інженерних конструкцій ХХ століття. Це ускладнює процес реставрації, адже необхідно поєднати сучасні технічні рішення із збереженням історичної цінності.
Проблема мосту Патона також демонструє системні виклики в управлінні міською інфраструктурою. Поєднання юридичної невизначеності, браку фінансування і тривалого відкладання рішень призвело до ситуації, коли об’єкт стратегічного значення опинився у критичному стані.
У контексті війни питання інфраструктури набуває особливого значення. Мости є ключовими елементами транспортної системи, і їхня стабільність безпосередньо впливає на економіку та безпеку міста. Потенційна аварія на мосту Патона може мати наслідки, які виходять далеко за межі локальної проблеми.
Попри численні попередження науковців і фахівців, реальні роботи з реставрації досі не розпочато. Це підсилює суспільну напругу і ставить під сумнів ефективність управління інфраструктурними проєктами.
Таким чином, ситуація навколо мосту Патона є показовою для всієї країни. Вона демонструє, як відсутність чіткої відповідальності і системного підходу може призвести до накопичення критичних проблем, які з часом стають загрозою для безпеки.
