У Києві черговий тендер на завершення реконструкції Шулявської транспортної розв’язки завершився з новими проблемами. На участь у конкурсі подався лише один підрядник — компанія «Консорціум “Промбуд Технолоджі”», що вже викликало критику з боку експертів і громадськості. Основні зауваження стосуються відсутності у компанії достатнього досвіду реалізації подібних інфраструктурних проєктів та обмежених ресурсів для виконання робіт такого масштабу.
Тендер на добудову шляхопроводу оголосили на початку лютого 2026 року. За попередніми оцінками, завершення реконструкції мало коштувати близько 600 мільйонів гривень. Однак сама процедура викликала запитання через відсутність конкуренції. Участь лише одного претендента значно знижує прозорість процесу і підвищує ризики неефективного використання бюджетних коштів.
Ситуація з Шулявським мостом є показовою для багатьох інфраструктурних проєктів у столиці. Реконструкція розв’язки триває вже понад сім років і супроводжується численними затримками, змінами проєктної документації та переглядом кошторису. Початково, у 2018 році, вартість проєкту оцінювали у 598,5 мільйонів гривень. Відтоді сума витрат зросла більш ніж у чотири рази і наразі перевищує 2,5 мільярда гривень.
Таке зростання вартості пояснюють кількома факторами. Серед них — зміни у проєкті, подорожчання будівельних матеріалів, інфляційні процеси, а також затримки, які призводять до додаткових витрат. Водночас експерти вказують і на системні проблеми у плануванні та управлінні проєктом.
Шулявська розв’язка є одним із ключових транспортних вузлів Києва. Вона забезпечує сполучення між різними частинами міста і має стратегічне значення для транспортної інфраструктури столиці. Затягування її реконструкції створює додаткове навантаження на дорожню мережу і впливає на щоденне життя тисяч водіїв.
Проблеми з тендерами та підрядниками лише ускладнюють ситуацію. Відсутність конкуренції може свідчити про низьку привабливість проєкту для великих будівельних компаній або про ризики, пов’язані з його реалізацією. Це, у свою чергу, може вплинути на якість виконання робіт і строки завершення.
Експерти також звертають увагу на необхідність підвищення прозорості у сфері державних закупівель. Відкриті конкурси з широкою участю підрядників дозволяють забезпечити більш ефективне використання коштів і підвищити довіру до інфраструктурних проєктів. У випадку з Шулявським мостом ці принципи опинилися під питанням.
У міській владі поки не надали детальних коментарів щодо ситуації з тендером. Очікується, що найближчим часом буде ухвалено рішення щодо подальших дій, включно з можливим переглядом умов конкурсу або повторним оголошенням тендеру.
У ширшому контексті ситуація з Шулявським мостом відображає виклики, з якими стикається Україна у реалізації великих інфраструктурних проєктів. Це стосується як фінансування, так і управління, контролю та відповідальності за виконання робіт.
В умовах війни та обмежених ресурсів ефективність використання бюджетних коштів набуває особливого значення. Інфраструктурні проєкти мають не лише економічний, а й соціальний ефект, тому їх реалізація повинна відбуватися максимально прозоро і результативно.
Таким чином, черговий тендер на добудову Шулявського мосту став ще одним етапом у довгій історії цього проєкту, який досі не завершено. Подальший розвиток подій залежатиме від рішень міської влади та здатності забезпечити належний рівень контролю і конкуренції.
