Внаслідок обстрілу 15 квітня у Дніпро постраждали щонайменше два об’єкти культурної спадщини, що підкреслює масштаб впливу бойових дій не лише на інфраструктуру, а й на історичне середовище міста. Про пошкодження повідомили в Управлінні з питань охорони культурної спадщини міської ради, зазначивши, що руйнувань зазнали як архітектурні пам’ятки, так і освітні установи з історичною цінністю.
Серед постраждалих об’єктів — старий корпус Будівельного інституту, який є важливим прикладом архітектури 1930-х років. Будівлю зводили у 1930–1932 роках, причому значну частину робіт виконували викладачі та студенти, що робить її не лише архітектурним, а й символічним об’єктом для міста. Проєкт розробляв колектив архітекторів під керівництвом Г. Л. Швецько-Вінецького, а пізніше, після 1935 року, фасади зазнали змін і були доповнені оздобленням за участі архітектора Б. С. Кащенка. У результаті сформувався унікальний образ будівлі, який поєднує риси раннього радянського конструктивізму з елементами подальших стилістичних трансформацій.
Під час обстрілу будівля зазнала пошкоджень, характер яких ще уточнюється. Попередньо йдеться про вплив вибухової хвилі, яка могла спричинити деформації конструкцій, пошкодження вікон і фасадних елементів. Остаточний висновок щодо технічного стану об’єкта мають надати експерти після детального обстеження.
Другим постраждалим об’єктом став кампус Національний технічний університет «Дніпровська політехніка». У одному з корпусів вибухова хвиля пошкодила вітражі — важливий елемент архітектурного оформлення, який виконує як декоративну, так і функціональну роль. Вітражі часто є складними у відновленні через використання спеціальних матеріалів і технологій, тому їхнє пошкодження створює додаткові виклики для реставраторів.
Наразі спеціалісти оцінюють ступінь руйнувань і визначають можливість відновлення постраждалих елементів. У подібних випадках ключовим є не лише технічний аспект, а й питання збереження автентичності об’єктів, адже навіть часткова втрата оригінальних деталей може вплинути на історичну цінність будівель.
Обстріли українських міст дедалі частіше призводять до пошкодження об’єктів культурної спадщини, що створює довгострокові наслідки для збереження історичного середовища. Такі втрати складно компенсувати навіть після завершення війни, оскільки відновлення потребує значних ресурсів, часу та спеціалізованих знань.
Ситуація у Дніпрі демонструє, що під загрозою опиняються не лише житлові будинки чи інфраструктура, а й об’єкти, які формують культурну ідентичність міста. Старий корпус Будівельного інституту та будівлі університету є частиною освітнього й архітектурного ландшафту, який формувався десятиліттями і має значення для кількох поколінь мешканців.
У міській владі наголошують на необхідності фіксації всіх пошкоджень та документування руйнувань для подальшого відновлення і міжнародної оцінки збитків. Це також важливо для збереження історичної пам’яті та визначення масштабів втрат культурної спадщини в умовах війни.
Паралельно з оцінкою збитків триває робота з ліквідації наслідків обстрілу та забезпечення безпеки на пошкоджених об’єктах. Відновлення таких будівель потребуватиме не лише фінансування, а й залучення фахівців у сфері реставрації, що робить процес складним і тривалим.
