Північний апеляційний господарський суд ухвалив рішення про повернення у комунальну власність Києва нежитлового приміщення на вулиці Басейній, розташованого у будинку-пам’ятці культурної спадщини в районі Бессарабки. Про це повідомила Київська міська прокуратура. За даними правоохоронців, майно вибуло з власності громади через схему з використанням підроблених документів та подальшими перепродажами.
Йдеться про приміщення площею 67,6 квадратного метра, ринкова вартість якого перевищує чотири мільйони гривень. Воно знаходиться у центральній частині Києва — на Басейній вулиці, де розташовані численні історичні будівлі та комерційні об’єкти. Сам будинок має статус пам’ятки культурної спадщини, а тому будь-які операції з нерухомістю в таких об’єктах традиційно перебувають у зоні підвищеної уваги правоохоронців та міської влади.
У прокуратурі заявляють, що схема відчуження приміщення почалася з незаконної реєстрації права приватної власності на нежитлові площі загальною площею майже 124 квадратних метри. За версією слідства, підставою для оформлення права власності стали підроблені документи. Після цього майно протягом кількох днів двічі перепродали, що, на думку правоохоронців, могло бути спробою ускладнити повернення приміщень у власність міста.
Подібні схеми з перепродажем нерухомості після сумнівної реєстрації вже неодноразово фіксувалися у Києві, особливо щодо об’єктів у центральних районах столиці. Експерти з нерухомості зазначають, що швидка зміна власників часто використовується для створення додаткових юридичних перешкод під час судових процесів та спроб повернення майна.
У цьому випадку Печерська окружна прокуратура звернулася до суду з позовом про витребування приміщення у комунальну власність. У 2020–2021 роках суди цивільної юрисдикції підтримали позицію прокуратури та задовольнили позов. Однак на цьому історія не завершилася.
За інформацією прокуратури, власниця приміщення після судових рішень поділила нерухомість на окремі частини та передала їх до статутних капіталів створених нею компаній. У цих товариствах вона сама була директоркою та засновницею. Таким чином майно фактично перейшло від фізичної особи до юридичних осіб, що потребувало нового судового процесу вже в господарській юрисдикції.
Правоохоронці вважають, що подібні дії були спрямовані на ускладнення процедури повернення комунального майна. Саме тому прокуратура повторно звернулася до Господарського суду з вимогою витребувати приміщення вже у приватних товариств, до статутних фондів яких воно було внесене.
Північний апеляційний господарський суд став на бік прокуратури та ухвалив рішення про повернення громаді Києва приміщення площею 67,6 квадратного метра. Таким чином суд визнав обґрунтованими аргументи щодо незаконного вибуття майна з комунальної власності.
Водночас справа ще не завершена повністю. У прокуратурі повідомили, що окремо триває судовий процес щодо іншого приміщення площею 56 квадратних метрів, яке також входило до складу спірного майна. Наразі ця справа перебуває на розгляді суду першої інстанції.
Проблема незаконного відчуження комунальної нерухомості у Києві залишається актуальною вже багато років. Особливо це стосується об’єктів у центральній частині міста, де вартість нерухомості є надзвичайно високою. Через складні юридичні схеми, підроблені документи та багаторівневі перепродажі місто нерідко роками намагається повернути майно через суди.
Окрему увагу в таких справах привертає статус будівель-пам’яток культурної спадщини. Архітектурні об’єкти в історичному центрі Києва мають не лише економічну, а й культурну цінність. Урбаністи та пам’яткоохоронці неодноразово наголошували, що незаконні оборудки з такими приміщеннями можуть створювати ризики для збереження історичного середовища міста.
Бессарабка є одним із найбільш цінних історичних районів столиці. Тут розташовані численні пам’ятки архітектури, старі прибуткові будинки та комерційні приміщення, вартість яких постійно зростає. Саме тому будь-які судові справи щодо нерухомості у цьому районі привертають значну увагу як громадськості, так і бізнесу.
Юристи зазначають, що подібні процеси часто тривають роками через складність доказової бази та велику кількість юридичних операцій із майном. У випадках, коли нерухомість кілька разів перепродують або передають між компаніями, судам доводиться встановлювати весь ланцюг переходу права власності та оцінювати законність кожного етапу.
У прокуратурі наголошують, що робота щодо повернення незаконно відчуженого комунального майна триває і в інших районах Києва. Правоохоронці заявляють про необхідність захисту інтересів громади та недопущення втрати нерухомості, яка належить місту.
Експерти у сфері міської політики звертають увагу, що подібні справи демонструють давню проблему слабкого контролю за комунальним майном та реєстраційними процедурами. Вони наголошують, що для мінімізації таких випадків необхідні прозорі механізми обліку нерухомості, цифровізація архівів та посилення відповідальності за незаконні реєстраційні дії.
На тлі постійного зростання цін на нерухомість у центрі Києва питання захисту комунального майна залишається одним із найбільш чутливих для міста. Саме тому кожне рішення суду щодо повернення об’єктів у власність громади стає важливим прецедентом для подальших подібних справ.
