Гіпермаркет «Ашан» на вулиці Велика Кільцева, 4 у Петропавлівській Борщагівці припинив роботу після 16 років діяльності. У компанії пояснили, що 20 травня завершився термін дії договору оренди магазину. Контракт продовжували чотири рази, а сторони тривалий час вели перемовини про подальшу співпрацю, однак не змогли погодити умови. Хто займе приміщення на Кільцевій після виходу мережі, наразі невідомо. Для покупців це означає втрату однієї з великих торговельних точок на західному в’їзді до Києва, а для ринку ритейлу — ще один сигнал про те, як війна, орендні умови, безпекові протоколи й зміна споживчої поведінки впливають на великі формати торгівлі.
Гіпермаркет на Великій Кільцевій працював у локації, яка має важливе значення для Києва й передмістя. Петропавлівська Борщагівка, Софіївська Борщагівка, Святошинський напрямок, Окружна дорога й житлові масиви навколо формують великий споживчий потік. Для багатьох родин такий магазин був не просто місцем щоденних закупів, а точкою великих покупок на тиждень, куди їхали автомобілем, поєднуючи продукти, побутові товари й інші потреби. Закриття гіпермаркету змінює цю звичну логіку й може перерозподілити покупців між іншими магазинами мережі, конкурентами та меншими форматами біля дому.
У компанії наголошують, що причиною припинення роботи стало саме завершення договору оренди, а не одномоментне рішення про вихід із ринку. Контракт продовжували чотири рази, що свідчить про тривалу історію співпраці між орендарем і власником приміщення. Проте цього разу сторони не змогли домовитися про нові умови. Для великого ритейлу такі перемовини завжди є складними: гіпермаркет потребує значної площі, стабільного трафіку, прогнозованої орендної ставки, зрозумілих витрат на експлуатацію, логістику, безпеку й персонал. Якщо хоча б одна з цих складових стає економічно невигідною, продовження роботи може втратити сенс навіть для великої міжнародної мережі.
Закриття магазину після 16 років роботи показує, що український ринок роздрібної торгівлі переживає не лише кризу воєнного часу, а й структурну зміну. Формат класичного гіпермаркету, який був дуже популярним у 2000-х і 2010-х роках, поступово стикається з новими викликами. Покупці частіше обирають магазини ближче до дому, доставку, невеликі супермаркети або спеціалізовані точки. Великі торговельні площі залишаються потрібними, але їхня економіка складніша: утримання простору, енергоспоживання, персонал, охорона, логістика та оренда створюють високе фінансове навантаження. У воєнний період ці ризики лише посилюються.
Окремим фактором стали повітряні тривоги. У березні 2026 року CEO «Ашан» в Україні Марта Труш розповідала, що через тривоги у 2025 році магазини мережі простоювали близько 4000 годин. Для ритейлу це величезна цифра. Кожна година простою означає втрачені продажі, зміну графіків персоналу, логістичні збої, невдоволення частини покупців і додаткові витрати. Водночас компанія дотримується протоколу зачинення магазинів під час повітряних тривог, що є питанням безпеки працівників і клієнтів. У таких умовах бізнес опиняється між економічними втратами й відповідальністю за людей.
За словами Марти Труш, не всі партнери підтримують рішення компанії зачиняти магазини під час тривог, і через це на частині локацій виникли складні перемовини щодо продовження співпраці. Ця деталь важлива для розуміння ширшого контексту. Війна змінила не лише поведінку покупців, а й відносини між орендарями та власниками торговельних площ. Якщо магазин закривається під час тривоги, знижується трафік і виручка, але витрати на оренду, комунальні послуги й утримання приміщення залишаються. Бізнес очікує гнучкості, а власники нерухомості також хочуть зберігати доходи. Саме тут часто виникає конфлікт економічних інтересів.
У випадку гіпермаркету на Великій Кільцевій компанія прямо не пов’язує закриття лише з повітряними тривогами, однак загальний контекст перемовин на ринку очевидний. Великі магазини сьогодні працюють у режимі постійної невизначеності: вони мають виконувати безпекові правила, реагувати на перебої з електроенергією, підтримувати товарні запаси, зберігати працівників, інвестувати в логістику й водночас залишатися доступними для покупців. Якщо орендні умови не враховують цих реалій, навіть багаторічна присутність у локації не гарантує продовження роботи.
Важливо, що всі працівники закритого гіпермаркету збережуть роботу. У компанії заявили, що їм запропонували перейти в інші магазини мережі. Це суттєвий соціальний момент, адже закриття великих торговельних об’єктів часто створює ризик втрати роботи для десятків або навіть сотень людей. У воєнній економіці збереження зайнятості є не менш важливим, ніж фінансові показники компанії. Якщо мережа справді забезпечить працівникам перехід без втрати роботи, це пом’якшить соціальні наслідки закриття конкретної локації.
Після припинення роботи гіпермаркету на Великій Кільцевій мережа «Ашан» має 28 магазинів в Україні: 15 гіпермаркетів, 3 супермаркети та 10 магазинів формату Ultra Proxy. Це означає, що компанія не йде з українського ринку, а продовжує працювати в кількох форматах. Особливо показовою є наявність Ultra Proxy — менших магазинів, які можуть краще відповідати сучасній споживчій поведінці. Для великих мереж диверсифікація форматів стає способом зменшити залежність від гіпермаркетів і бути ближчими до покупця.
Закриття однієї великої локації не обов’язково свідчить про загальне послаблення мережі, але воно демонструє обережність у роботі з нерухомістю. Ритейлери дедалі уважніше оцінюють, які магазини варто утримувати, де є достатній трафік, які умови оренди прийнятні, а які площі можуть бути надто дорогими або ризикованими. У довоєнний час великі магазини часто розглядалися як якірні об’єкти торговельних зон. Під час війни їхня роль зберігається, але економічна модель стала значно вразливішою.
Для покупців закриття гіпермаркету на Кільцевій може створити побутові незручності. Частина клієнтів переорієнтується на інші магазини «Ашан», частина — на конкурентні мережі, частина — на локальні супермаркети й онлайн-замовлення. Водночас ця ситуація може стати можливістю для інших ритейлерів, які захочуть зайняти звільнену нішу в районі. Приміщення на такій локації навряд чи залишиться непоміченим, але майбутній орендар або власник проєкту також зіткнеться з тими самими питаннями: оренда, безпека, формат, трафік і економічна доцільність.
Невідомість щодо того, хто займе приміщення, відкриває простір для різних сценаріїв. Це може бути інший продуктовий оператор, торговельний формат змішаного типу, складський або логістичний простір, новий гіпермаркет, меблевий чи будівельний ритейл, або ж повне переформатування локації. Для території на Великій Кільцевій важливо, щоб нове використання відповідало потребам мешканців навколишніх громад і не створювало додаткового транспортного хаосу. Великі торговельні об’єкти на Кільцевій завжди впливають не лише на споживання, а й на міську мобільність.
Ситуація також нагадує про слабке місце передмість Києва — залежність від великих автомобільних торговельних точок. Петропавлівська Борщагівка та сусідні території активно забудовувалися житлом, але розвиток повноцінної міської інфраструктури не завжди встигав за темпами зростання населення. Саме тому великі магазини на магістралях ставали важливими центрами тяжіння. Коли така точка закривається, стає видно, наскільки мешканцям потрібна збалансована мережа сервісів біля дому, а не лише великі гіпермаркети біля дороги.
Для економіки Києва і передмістя це ще один приклад того, як війна впливає на бізнес не лише через прямі руйнування, а й через накопичені непрямі наслідки. Повітряні тривоги, падіння купівельної спроможності частини населення, зміна маршрутів, витрати на енергію, безпекові процедури, кадрові виклики й складні орендні перемовини поступово змінюють комерційну карту міста. Закриття гіпермаркету після 16 років роботи — це видимий результат таких процесів.
Водночас важливо не драматизувати ситуацію понад факти. «Ашан» залишається в Україні, працівникам пропонують роботу в інших магазинах, а закриття пов’язане із завершенням орендного договору. Але ця подія показує, що навіть великі міжнародні мережі не мають автоматичної стабільності в умовах воєнної економіки. Кожна локація мусить доводити свою життєздатність, а кожен договір — відповідати новим ризикам.
У підсумку закриття гіпермаркету «Ашан» на Великій Кільцевій є більше ніж локальною новиною про один магазин. Це історія про трансформацію великого ритейлу, складність орендних відносин під час війни, вплив безпекових правил на бізнес і зміну споживчих звичок. Для покупців це означає зміну звичного маршруту, для працівників — перехід в інші магазини, для ринку — сигнал, що старі моделі торгівлі потребують перегляду. А для міста й передмістя — нагадування, що якісна комерційна інфраструктура має бути стійкою, гнучкою і пристосованою до реальності, у якій Україна живе вже четвертий рік повномасштабної війни.
