Історія лікаря невідкладних станів, який не зміг вчасно отримати бронювання, дійшла до апеляційного суду. Медик наполягав, що виконав необхідні дії для військового обліку, однак через проблеми з даними в реєстрі та подальші дії роботодавця бронь так і не була оформлена. Після цього чоловік отримав повістку на відправку та вирішив захищати свої права в суді.
Обставини справи та позицію Третього апеляційного адміністративного суду описала «Судово-юридична газета».
Позивач працював лікарем з медицини невідкладних станів ще з 2016 року. Він вважав, що як працівник критично важливого закладу охорони здоров’я має бути заброньований від мобілізації. Проблема виникла під час практичного оформлення цього статусу.
За матеріалами справи, чоловік став на військовий облік, пройшов військово-лікарську комісію, уточнив необхідні відомості та передав роботодавцеві електронний військово-обліковий документ із «Резерв+». Після цього підприємство 21 липня 2025 року подало заявку на бронювання працівників через портал «Дія».
Однак лікаря до списку заброньованих не включили. Причиною стала відсутність у державному реєстрі інформації про повне оновлення його контактних даних.
Дані оновили, але бронювання не з’явилося
За версією позивача, вже 6 серпня він самостійно виправив ситуацію через «Резерв+». У його електронному документі відображалися адреса проживання, телефон та електронна пошта.
Лікар вважав, що після усунення проблеми роботодавець мав ще раз подати його на бронювання. Саме відсутність своєчасного повторного оформлення він називав однією з причин, через які залишився без захисту від мобілізації.
У цей період підприємство та ТЦК обмінювалися листами щодо статусу працівника. Територіальний центр повідомляв, що чоловіка поставили на облік лише 17 липня 2025 року, а до цього інформації про нього у відповідному реєстрі не було.
Водночас порушником правил військового обліку він не значився. Проте ТЦК звертав увагу на необхідність повного уточнення персональних відомостей та особистого прибуття для отримання документа на паперовому бланку.
Після першої невдалої спроби бронювання лікар звертався за роз’ясненнями до обласного департаменту охорони здоров’я. Там йому повідомили, що після синхронізації оновленої інформації в реєстрах може бути сформована нова заявка.
Проте 5 вересня 2025 року чоловіку вручили повістку на відправку. Того самого дня він подав заяву на оформлення паперового військово-облікового документа. Згодом лікар також вимагав відтермінувати мобілізаційні заходи, провести повторний медичний огляд та виправити військово-облікову спеціальність.
На думку позивача, сукупність проблем під час оформлення документів, затримка з бронюванням і дії відповідальних установ призвели до ситуації, коли він фактично втратив можливість скористатися бронею.
Чому суд не побачив порушення у діях ТЦК
Одним із питань спору стала видача паперового військово-облікового документа. Лікар заявляв, що ТЦК неправомірно не передав йому готовий документ.
Апеляційна інстанція з такою позицією не погодилася. Суд встановив, що документ був підготовлений, але для його отримання громадянин мав особисто з’явитися та поставити підпис.
Судді виходили з процедури, передбаченої постановою Кабінету Міністрів №559. Вона дозволяє існування військово-облікового документа як у цифровому, так і в паперовому вигляді. Проте бланк видається за окремою процедурою — після письмової заяви, подання необхідних матеріалів та особистого отримання.
Винятки можуть стосуватися окремих категорій людей, зокрема осіб з обмеженою мобільністю або недієздатних громадян, чиї інтереси представляють уповноважені особи.
Позивач посилався на стан здоров’я та вважав, що для нього можна було застосувати інший порядок. Проте суд не знайшов у матеріалах достатніх доказів того, що він належав до категорії, для якої передбачений виняток.
Тому апеляція дійшла висновку: причиною неотримання паперового документа була відсутність особистої явки за вже підготовленим бланком, а не незаконна відмова ТЦК.
Диплом лікаря не означає автоматичного статусу офіцера запасу
Ще одна частина спору стосувалася військово-облікової спеціальності. Позивач мав диплом за спеціальністю «Лікувальна справа» та кваліфікацію лікаря. Водночас у військовому обліку йому визначили ВОС 879, пов’язану з категорією молодших спеціалістів із медичною освітою.
Чоловік вимагав змінити ці відомості та вважав, що повна вища медична освіта дає йому підстави для військово-облікової спеціальності офіцерського складу.
Суд встановив, що інформація про вищу медичну освіту в обліковій картці вже була. Водночас сам диплом цивільного медичного університету, за висновком суду, не означав автоматичного набуття статусу офіцера запасу.
Апеляційна інстанція звернула увагу на законодавство, яке діяло на момент закінчення позивачем університету у 2014 році. Для отримання відповідного військового статусу було недостатньо лише здобути професію лікаря. Потрібно було пройти військову підготовку за програмою офіцерів запасу, скласти передбачені іспити та пройти відповідну атестацію.
У матеріалах справи суд не знайшов підтверджень проходження позивачем такого курсу підготовки. Тому підстав для автоматичного переведення його до категорії офіцерського складу через наявність медичного диплома колегія суддів не встановила.
Посилання чоловіка на законодавчі зміни 2025 року також не переконали апеляцію. Суд зазначив, що нові правила підготовки осіб, які здобувають медичну або фармацевтичну освіту, не можуть автоматично змінювати правовий статус людини, яка завершила навчання значно раніше.
У підсумку Третій апеляційний адміністративний суд залишив скаргу лікаря без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін. Окремі вимоги щодо скасування повістки апеляція не розглядала, оскільки вони не були предметом розгляду в першій інстанції.
Ця справа показує, наскільки важливими під час оформлення бронювання залишаються строки, актуальність інформації у військових реєстрах та завершення кожного етапу процедури. Наявність професії, робота в критично важливому закладі або очікування повторного подання документів самі по собі не замінюють формально оформленого статусу, який має бути відображений у відповідних системах.
