На новій банкноті номіналом 2000 гривень, яку 10 липня презентував Національний банк України, могли знову використати шрифт із піратською кирилізацією російського походження. Про це заявив український дизайнер і дослідник шрифтової культури Богдан Гдаль. За його словами, йдеться про Bickham Script — відомий декоративний шрифт, кириличну версію якого свого часу без дозволу правовласника створила російська дизайнерка Олександра Гофман.
Гдаль звернув увагу, що схожа ситуація вже виникала після випуску банкноти номіналом 1000 гривень із портретом Володимира Вернадського у 2019 році. Тоді дизайнер також заявляв, що в оформленні українських грошей використали неофіційну кириличну адаптацію Bickham Script. За його твердженням, той самий шрифтовий матеріал можна побачити і на банкноті номіналом 20 гривень.
Оригінальний Bickham Script створив американський дизайнер Річард Ліптон для компанії Adobe у 1997 році. Це каліграфічний шрифт, стилізований під урочисте письмо англійських майстрів XVIII століття. Його використовують переважно для декоративних написів, сертифікатів, запрошень, заголовків і представницької поліграфії. Завдяки складним з’єднанням літер, розчеркам і виразному нахилу він легко впізнається та створює ефект ручної каліграфії.
Протягом тривалого часу офіційна версія Bickham Script не мала кириличної підтримки. За словами Богдана Гдаля, Олександра Гофман створила власну кирилізацію ще у 2005 році, однак ця версія не була погоджена з Adobe та автором оригінального шрифту. Офіційне кириличне розширення з’явилося лише у 2016 році. Саме тому використання ранньої російської адаптації викликало питання не лише щодо походження дизайну, а й щодо дотримання авторських прав.
У 2019 році Богдан Гдаль звертався до представників Adobe, щоб з’ясувати, яка саме версія шрифту могла бути використана на українській банкноті. За його словами, представник компанії Франк Грісгамер підтвердив, що йдеться про неофіційну, а не ліцензійну кириличну версію. Це дало дизайнеру підстави публічно критикувати оформлення купюри номіналом 1000 гривень та вимагати пояснень від Національного банку.
Тепер дискусія повернулася після презентації банкноти номіналом 2000 гривень. Гдаль стверджує, що у новому дизайні знову можна розпізнати характерні форми літер із тієї самої піратської кирилізації. На його думку, повторне використання такого рішення свідчить про те, що зауваження дизайнерської спільноти, висловлені ще кілька років тому, не були належним чином враховані.
Питання набуває особливої ваги через те, що банкноти є не лише платіжним засобом, а й одним із найпомітніших елементів державної візуальної ідентичності. Через гроші держава демонструє власну історію, культуру, політичні символи, видатних діячів і ставлення до національної спадщини. Кожна деталь — від портрета та орнаменту до кольорової гами й форми літер — стає частиною офіційного образу країни.
На тлі повномасштабної війни використання елементів, пов’язаних із російським дизайнерським середовищем, сприймається особливо гостро. Україна послідовно відмовляється від російських культурних і візуальних впливів, розвиває власну шрифтову школу та підтримує українських авторів. Тому критики вважають, що під час створення нових банкнот державна установа мала б приділяти особливу увагу походженню кожного графічного компонента.
Водночас сама схожість написів із певним шрифтом ще не є автоматичним доказом порушення ліцензії. Остаточна оцінка залежить від того, які файли та вихідні матеріали використовували художники, чи було придбано відповідні права, а також наскільки суттєво змінено форми літер. У типографіці авторський напис може створюватися вручну на основі різних каліграфічних зразків, однак він не повинен відтворювати захищений дизайн без дозволу правовласника.
Після критики банкноти номіналом 1000 гривень Національний банк заперечував використання неліцензійного шрифту. У НБУ заявляли, що напис на купюрі є авторською роботою художників. За поясненням регулятора, фахівці вивчають шрифти та каліграфічні зразки з відкритих джерел, а потім створюють власні графічні рішення для банкнот. Таким чином, Нацбанк не визнав претензії щодо піратської кирилізації Bickham Script.
Однак Богдан Гдаль наполягає, що характерні особливості написів дозволяють ідентифікувати конкретну російську адаптацію. Йдеться не лише про загальний каліграфічний стиль, а про форми окремих кириличних літер, їхні пропорції, з’єднання та декоративні елементи. Саме такі деталі використовують шрифтові дизайнери для встановлення походження гарнітури або її переробленої версії.
Суперечка навколо банкноти порушує ширше питання прозорості державного дизайну. Суспільство фактично не має доступу до повної інформації про те, як обирають шрифти, орнаменти та інші елементи оформлення українських грошей. Невідомими залишаються критерії відбору дизайнерських рішень, порядок перевірки ліцензій і залучення незалежних експертів. Відкритіша процедура могла б зменшити кількість подібних конфліктів і посилити довіру до результату.
Україна має достатньо професійних шрифтових дизайнерів і каліграфів, здатних створювати оригінальні гарнітури спеціально для банкнот, державних документів та офіційної символіки. Замовлення у вітчизняних фахівців дозволило б не лише уникнути суперечок щодо ліцензій, а й сформувати впізнавану українську візуальну мову. Такий підхід особливо важливий для грошових знаків, які перебувають в обігу роками та щодня потрапляють до рук мільйонів людей.
Після заяви Богдана Гдаля від Національного банку очікують детального пояснення щодо походження написів на новій банкноті. Регулятор міг би оприлюднити інформацію про авторів каліграфії, використані матеріали та правовий статус відповідних шрифтових рішень. Це дало б змогу фахівцям оцінити аргументи обох сторін і встановити, чи справді йдеться про повторне використання піратської російської кирилізації.
Ситуація з банкнотою номіналом 2000 гривень показує, що дизайн державних символів не є другорядним питанням. У час, коли Україна відстоює політичну, культурну та інформаційну незалежність, навіть форма літер може стати предметом суспільної дискусії. Остаточну відповідь має дати прозора перевірка, однак сама поява таких звинувачень свідчить про необхідність уважнішого контролю за візуальними рішеннями, які використовуються від імені держави.
