Президент України Володимир Зеленський підписав закони №4928-IX та №4929-IX, якими ще на 90 діб продовжується строк дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації. Обидва правові режими діятимуть із 2 серпня до 31 жовтня 2026 року. Рішення набуває особливого значення на тлі продовження російської збройної агресії, бойових дій на фронті та систематичних ударів по українських містах, цивільній і критичній інфраструктурі.
Закон №4928-IX затверджує указ президента про продовження строку дії воєнного стану в Україні. Новий 90-денний період розпочнеться о 05:30 2 серпня. Закон №4929-IX на такий самий строк продовжує загальну мобілізацію, необхідну для підтримання обороноздатності держави, комплектування сил оборони та виконання завдань, пов’язаних із відсіччю російського вторгнення.
Це вже двадцяте продовження воєнного стану та загальної мобілізації від початку повномасштабної війни. Вперше воєнний стан на всій території України запровадили 24 лютого 2022 року, одразу після початку відкритого російського вторгнення. Відтоді Верховна Рада регулярно затверджує президентські укази про його продовження, оскільки загроза державній незалежності й територіальній цілісності країни не зникла.
Верховна Рада розглянула відповідні президентські законопроєкти 14 липня. Проєкт №15401 щодо продовження воєнного стану підтримали 313 народних депутатів. За проєкт №15402 про продовження загальної мобілізації проголосували 311 парламентарів. Обидва документи ухвалили за основу та в цілому, після чого їх направили на підпис главі держави.
Підписання законів президентом завершує необхідну парламентсько-правову процедуру. Конституція та профільне законодавство передбачають, що рішення про запровадження або продовження воєнного стану ухвалює президент, однак відповідний указ має затвердити Верховна Рада. Подібний порядок застосовується й до продовження строку загальної мобілізації.
Воєнний стан і загальна мобілізація є пов’язаними, але не тотожними правовими режимами. Воєнний стан створює особливі умови функціонування державних органів, військового командування, місцевої влади, підприємств та установ у період збройної агресії. Загальна мобілізація охоплює комплекс заходів, спрямованих на переведення держави, економіки та сил оборони на роботу в умовах війни.
Продовження дії цих режимів не є окремим оголошенням нового етапу мобілізації та саме по собі не запроваджує додаткових правил військового обліку або нових категорій громадян, яких можуть призвати. Підписані закони насамперед зберігають чинну правову основу ще на 90 днів. Конкретні процедури мобілізації, бронювання, проходження військової служби та надання відстрочок регулюються іншими законами й урядовими постановами.
Для військовозобов’язаних продовження мобілізації означає збереження чинних обов’язків, пов’язаних із військовим обліком, актуалізацією персональних даних і виконанням законних вимог уповноважених органів. Водночас рішення про призов конкретної людини залежить від її військово-облікового статусу, стану здоров’я, наявності законних підстав для відстрочки, потреб сил оборони та інших передбачених законодавством обставин.
Для підприємств і державних установ продовжується необхідність виконувати вимоги щодо військового обліку працівників, взаємодіяти з відповідними органами та підтримувати роботу в умовах особливого періоду. Важливим залишається механізм бронювання працівників підприємств, установ і організацій, які мають критичне значення для економіки, забезпечення життєдіяльності населення або задоволення потреб сил оборони.
Воєнний стан також визначає особливий порядок роботи органів державної влади та місцевого самоврядування. Пріоритетними залишаються питання оборони, цивільного захисту, евакуації населення, підтримання критичної інфраструктури, ліквідації наслідків російських атак і забезпечення громадян базовими послугами. Військове командування та військові адміністрації продовжують виконувати повноваження, необхідні для реагування на безпекові загрози.
Продовження правового режиму дає державі змогу планувати оборонні заходи на наступні місяці, забезпечувати поповнення військових частин і підтримувати необхідний рівень готовності. Українські сили оборони протистоять російській армії на протяжній лінії фронту, одночасно захищаючи повітряний простір, морські шляхи, прикордонні регіони та стратегічно важливі об’єкти.
Потреба у продовженні мобілізації пов’язана не лише з чисельністю війська, а й із необхідністю ротацій, підготовки резервів, відновлення боєздатності підрозділів і заміни військовослужбовців, які тривалий час перебувають у зоні бойових дій. Водночас ефективність мобілізаційної політики залежить від справедливого застосування законодавства, прозорої роботи відповідальних органів, належної військової підготовки та забезпечення людей після зарахування до підрозділів.
Для економіки продовження воєнного стану означає збереження роботи в умовах підвищених ризиків. Підприємства мають враховувати можливі російські удари, перебої з електропостачанням, кадровий дефіцит, потребу в укриттях і резервних системах. Одночасно держава повинна підтримувати баланс між комплектуванням армії та збереженням фахівців, необхідних для оборонного виробництва, енергетики, транспорту, медицини, зв’язку й інших критичних сфер.
Чергове продовження воєнного стану відбувається в умовах, коли Росія не демонструє готовності припинити агресію та продовжує бойові дії. Українські міста регулярно зазнають атак ракет і безпілотників, а прикордонні та прифронтові громади перебувають під постійними обстрілами. За таких обставин держава зберігає спеціальні правові механізми, необхідні для організації оборони та реагування на загрози.
Водночас тривалість воєнного стану посилює вимоги до підзвітності державних інституцій. Обмеження, запроваджені з міркувань безпеки, мають бути обґрунтованими, пропорційними й застосовуватися виключно в межах закону. Громадяни очікують від влади зрозумілої комунікації щодо мобілізаційних процесів, захисту прав військовослужбовців, боротьби з корупцією та справедливого розподілу обов’язків під час війни.
Новий період дії воєнного стану та мобілізації завершиться 31 жовтня 2026 року. Подальші рішення залежатимуть від ситуації на фронті, рівня загроз для держави та перебігу російсько-української війни. Якщо збройна агресія триватиме, президент зможе знову внести до парламенту пропозиції про продовження обох режимів, а остаточне рішення має ухвалити Верховна Рада.
Підписання законів №4928-IX та №4929-IX підтверджує, що Україна продовжує функціонувати в умовах повномасштабної війни й зберігає правові інструменти для оборони. Наступні 90 днів мають забезпечити безперервність роботи сил оборони, державних органів, критичної інфраструктури та економіки на тлі збереження воєнних загроз.
