Президент Володимир Зеленський пояснив кадрові зміни у військовому та урядовому керівництві необхідністю усунути тривалі проблеми у взаємодії між Міністерством оборони й командуванням Збройних сил. За його словами, під час війни Україна не може дозволити собі ситуацію, коли дві ключові оборонні інституції мають різні підходи до мобілізації, забезпечення фронту, протиповітряної оборони або застосування нових технологій.
В інтерв’ю британському телеканалу Sky News президент заявив, що між керівництвом Міноборони та командуванням армії протягом кількох місяців існували проблеми в роботі й діалозі. Зеленський наголосив, що частину завдань неможливо виконати силами лише однієї структури. Міністерство відповідає за закупівлі, фінансування, забезпечення, технологічний розвиток і формування оборонної політики, тоді як військове командування безпосередньо планує операції та керує підрозділами на фронті.
За таких умов результат залежить від постійного обміну інформацією та спільного ухвалення рішень. Коли між цивільною і військовою частинами системи виникають суперечки, затримки або конкуренція, наслідки відчувають передусім бригади, які потребують людей, боєприпасів, дронів, засобів зв’язку та захисту від російських ударів.
Одним із головних питань Зеленський назвав мобілізацію. Президент заявив, що Україні потрібне нове ставлення до цього процесу та пошук нових рішень. Він водночас застеріг, що йдеться не обов’язково про швидкі або радикальні кроки. На його думку, зміни повинні бути підготовленими, зрозумілими суспільству та узгодженими між Міністерством оборони й Генеральним штабом.
Тема мобілізації залишається однією з найскладніших для держави. Армії необхідно поповнювати підрозділи та замінювати військових, які тривалий час перебувають на передовій. Водночас будь-які рішення у цій сфері впливають на мільйони громадян, ринок праці, економіку, демографічну ситуацію та суспільну довіру.
Ефективна мобілізаційна політика не може зводитися лише до збільшення кількості призваних. Вона також має охоплювати підготовку військовослужбовців, справедливий розподіл людей між частинами, боротьбу з корупцією у військово-лікарських комісіях і територіальних центрах комплектування, розвиток рекрутингу та створення зрозумілих правил проходження служби.
Зеленський дав зрозуміти, що для пошуку такого підходу йому потрібна одностайність між оборонним відомством і військовим командуванням. Президент не хоче витрачати час на з’ясування, яка зі сторін має рацію, коли рішення необхідно ухвалювати негайно. Особливо це стосується ситуацій, пов’язаних із захистом неба, забезпеченням фронту та реагуванням на зміни російської тактики.
Окремо глава держави звернув увагу на нестачу засобів протибалістичної оборони. Україна потребує систем, здатних перехоплювати російські балістичні ракети, однак кількість таких комплексів і боєприпасів до них залишається обмеженою. За словами Зеленського, відповідальні структури повинні працювати разом постійно, доки українське небо не буде належним чином захищене.
Президент також пов’язав кадрові рішення з підготовкою країни до складної зими. Він застеріг, що масштаби майбутніх викликів важко передбачити, оскільки вони залежатимуть від інтенсивності російських атак, готовності енергетичної системи та підтримки міжнародних партнерів.
Росія продовжує розглядати українську енергетику як одну з головних цілей. Удари по електростанціях, підстанціях, газовій інфраструктурі та системах розподілу можуть спричинити тривалі відключення електроенергії, перебої з теплом і водопостачанням. Через це підготовка до холодного сезону стає не лише економічним або комунальним, а й безпековим завданням.
Зеленський зазначив, що йому був потрібний прем’єр-міністр, який добре розуміє енергетичні загрози та здатний зосередитися на підготовці до зими. Уряд має координувати відновлення пошкоджених об’єктів, закупівлю обладнання, накопичення резервів, захист енергетичної інфраструктури та співпрацю з міжнародними партнерами.
Таким чином, кадрове перезавантаження торкнулося не лише військового керівництва. Воно стало частиною ширшої спроби перебудувати державне управління перед періодом, коли Україні доведеться одночасно утримувати фронт, протидіяти масованим повітряним атакам і забезпечувати стабільність тилу.
Під час інтерв’ю Зеленський також прокоментував роль технологій і далекобійних ударів по військових об’єктах на території Росії. Президент наголосив, що такі операції не є заслугою однієї людини. До них залучені різні складові Сил оборони, розвідувальні органи, спеціальні служби, військові інженери, виробники техніки та безпосередні виконавці.
Далекобійні удари стали важливою частиною української стратегії. Вони дають змогу атакувати склади боєприпасів, військові аеродроми, підприємства оборонної промисловості, нафтопереробні об’єкти та логістичні вузли, які Росія використовує для ведення війни.
Однак Зеленський застеріг від уявлення, що технології можуть повністю замінити людей на полі бою. За його словами, найважливішою частиною війни залишається військовослужбовець. Якщо на фронті немає солдатів, які утримують позиції, ворог просувається, захоплює села та створює загрозу для міст.
Дрони здатні знищувати техніку, вести розвідку, мінувати територію та атакувати противника на значній відстані. Проте вони не можуть самостійно контролювати місцевість, проводити ротації, евакуйовувати поранених або фізично утримувати оборонні рубежі. Саме тому технологічний розвиток повинен поєднуватися з достатньою чисельністю підготовлених військових.
Слова президента стали відповіддю на дискусію щодо ролі колишнього міністра оборони Михайла Федорова у розвитку українських безпілотних систем і проведенні далекобійних операцій. Зеленський заявив, що поважає внесок Федорова, однак наголосив на колективному характері військових результатів.
Президент також висловив повагу до колишнього головнокомандувача Олександра Сирського, але дав зрозуміти, що особисті якості чи окремі досягнення посадовців не можуть бути важливішими за здатність системи працювати узгоджено. Якщо суперечки між керівниками впливають на мобілізацію, забезпечення бригад або військову стратегію, глава держави вважає кадрові зміни виправданими.
На пряме запитання про можливе повернення Михайла Федорова на посаду міністра оборони Зеленський не відповів. Він фактично залишив це питання відкритим, проте підкреслив, що не має часу й можливості дозволяти робочим конфліктам впливати на перебіг війни.
Така позиція прозвучала на тлі суспільної дискусії навколо звільнення Федорова та зміни військового керівництва. Прихильники колишнього міністра вказують на його внесок у розвиток дронів, цифровізацію оборонної сфери та збільшення українських можливостей для ударів по російському тилу. Критики наголошують, що технологічні результати не можуть приховувати проблем із мобілізацією, управлінням військами та забезпеченням підрозділів.
Інтерв’ю Зеленського показало, що кадрові рішення президент пояснює не оцінкою одного окремого проєкту або посадовця, а необхідністю відновити керованість усієї оборонної системи. Для нього визначальним є не те, хто персонально отримає визнання за успішну операцію, а чи здатні державні та військові структури швидко реагувати на загрози.
Водночас такі пояснення не знімають запитань щодо причин конфліктів у керівництві та відповідальності за те, що вони тривали місяцями. Суспільство очікує не лише кадрових рішень, а й конкретних змін у мобілізації, комплектуванні армії, захисті неба, виробництві озброєння та підтримці військовослужбовців.
Новому керівництву доведеться продемонструвати, що перестановки не були формальними. Головним показником стане здатність Міноборони, Генерального штабу, уряду та оборонної промисловості діяти як єдина система. В умовах загрози нового російського наступу та складної зими внутрішні суперечки можуть коштувати Україні надто дорого.
