Росія протягом останнього тижня застосувала проти України 61 ракету різних типів, понад 1560 ударних безпілотників та 1540 керованих авіабомб. Особливо небезпечною залишається балістика: із 61 ракети 56 атакували по балістичній траєкторії, що суттєво ускладнює їх перехоплення. Президент Володимир Зеленський, коментуючи масштаби обстрілів, знову наголосив на критичній потребі України в додаткових системах протиповітряної оборони та ракетах-перехоплювачах. Фактично лише за сім днів російська армія використала тисячі засобів повітряного ураження, продовжуючи системний тиск на українські міста, енергетику та цивільну інфраструктуру.
Зеленський повідомив, що заслухав доповіді щодо наслідків останніх російських ударів по Одесі, Харкову, Павлограду та інших регіонах. В Одесі та області внаслідок атаки було пошкоджено енергетичну інфраструктуру, житлові будинки та портові об’єкти. Після ударів тривали відновлювальні роботи з повернення електропостачання. Станом на ранок було відомо щонайменше про вісьмох постраждалих. Одеса вкотре стала однією з головних цілей комбінованих російських атак, у яких одночасно використовуються ракети та ударні дрони.
Не менш тяжкі наслідки зафіксували у Харкові. Російський дрон здійснив пряме влучання у житлову багатоповерхівку, внаслідок чого були зруйновані чотири поверхи будинку. За словами президента, загинули двоє людей, десятки отримали поранення. Удар по житловому будинку ще раз показав, що значна частина російських атак безпосередньо загрожує цивільному населенню, а не лише військовій чи критичній інфраструктурі.
У Павлограді російські сили завдали ударів поблизу торговельного центру та по енергетичних об’єктах. Постраждали дев’ятеро людей, серед них четверо дітей. Таким чином, лише за кілька останніх атак у різних регіонах України кількість постраждалих обчислюється десятками. Особливу небезпеку становить поєднання ракетних ударів із дронами та керованими авіабомбами, що дозволяє Росії одночасно створювати загрозу як для тилових областей, так і для прифронтових міст.
Найбільше занепокоєння викликає кількість балістичних ракет. За тиждень Росія застосувала 56 таких цілей, а Україна вже неодноразово стикалася з нестачею засобів для їх перехоплення. Найефективнішим інструментом боротьби з балістикою залишаються системи Patriot та ракети до них, однак їхній запас обмежений. Під час масованої атаки 1 серпня із 27 балістичних ракет вдалося збити лише одну, і Зеленський тоді прямо пов’язав такий результат із дефіцитом перехоплювачів Patriot.
Ця проблема стає дедалі гострішою, оскільки Росія очевидно робить ставку на масове застосування складних для перехоплення засобів ураження. Балістичні ракети мають високу швидкість і дуже короткий час підльоту, що залишає українській ППО мінімальний час для реагування. Якщо ракет до Patriot недостатньо, навіть наявність самих систем не гарантує ефективного захисту. Саме тому Київ дедалі наполегливіше просить партнерів не лише про додаткові комплекси ППО, а й про стабільні великі поставки боєприпасів до них.
Понад 1560 ударних безпілотників за тиждень також демонструють зміну масштабу російських атак. Дрони використовуються не тільки як самостійний засіб ураження, а й як інструмент виснаження української ППО. Сотні апаратів змушують задіювати мобільні вогневі групи, авіацію, засоби радіоелектронної боротьби та зенітні комплекси. Паралельно Росія запускає ракети, розраховуючи на те, що частина цілей зможе прорвати перевантажену систему оборони. Така тактика створює для України постійну потребу у великій кількості дешевших засобів перехоплення дронів і дорогих ракет для боротьби з балістикою.
Ще 1540 керованих авіабомб за сім днів свідчать про надзвичайну інтенсивність ударів по прифронтових регіонах. КАБи дозволяють російській авіації атакувати з відносно безпечної відстані, не входячи глибоко в зону дії української ППО. Такі боєприпаси мають значну руйнівну силу й регулярно використовуються проти міст, сіл та військових позицій поблизу фронту. У сукупності ракети, дрони та авіабомби формують безперервний повітряний тиск, який Росія намагається підтримувати одночасно на кількох напрямках.
Зеленський на цьому тлі вкотре закликав партнерів посилити санкційний тиск на Росію. Йдеться не лише про політичний сигнал, а й про спробу обмежити доступ російського військово-промислового комплексу до компонентів, необхідних для виробництва ракет, безпілотників та іншого озброєння. Чим довше Росія зберігає можливість виробляти та застосовувати тисячі засобів ураження щотижня, тим більшим залишається навантаження на українську ППО та цивільну інфраструктуру.
Україна одночасно потребує двох речей — більшої кількості систем протиповітряної оборони та стабільних запасів ракет до них. Особливо це стосується комплексів, здатних працювати проти балістичних цілей. За нинішніх масштабів російських атак навіть кілька додаткових батарей можуть мати критичне значення для захисту великих міст, енергетики та промислових центрів. Показники останнього тижня демонструють, що проблема вже вимірюється не десятками, а тисячами повітряних загроз.
Масштаб російських ударів дедалі чіткіше показує головну тенденцію війни: Москва намагається компенсувати невдачі та виснаження на фронті тотальним тиском із повітря. За один тиждень — понад три тисячі дронів і авіабомб разом із десятками ракет. Це вже не серія окремих атак, а постійна кампанія виснаження, у якій критичним ресурсом для України стає кожен перехоплювач, кожна батарея Patriot і кожен додатковий засіб ППО.
