У Польщі 9 серпня у 22 містах пройшли акції проти нападів на українців та представників інших національних меншин. Учасники закликали суспільство реагувати на прояви дискримінації та насильства через походження, мову чи зовнішність. Про це повідомляє RMF24.
Демонстрації під гаслом «Не будьте байдужими» охопили, зокрема, Варшаву, Краків, Гданськ, Познань, Вроцлав, Катовіце, Жешув, Люблін, Лодзь, Щецин, Білосток та Кельце.
Акції на підтримку українців у Польщі
Загальнонаціональну кампанію організував польський Комітет на захист демократії. В організації пояснили, що таким чином реагують на дедалі частіші словесні та фізичні напади на людей через їхню національність, мову або зовнішність.
Учасники акцій також висловили солідарність з українцями та представниками інших меншин, які стикаються з дискримінацією та насильством. У межах кампанії організатори запропонували поширювати наліпки з написом «Не будь байдужим». Вони мають позначати місця, де українці можуть розраховувати на підтримку та допомогу.
Нинішні демонстрації продовжили акцію, яка відбулася 7 серпня у Варшаві. Тоді активісти передали до Канцелярії прем’єр-міністра та Міністерства внутрішніх справ Польщі петицію, яку підтримали понад 11 тисяч людей.
Автори документа закликали польський уряд рішучіше реагувати на випадки насильства та дискримінації, зокрема напади на громадян України.
Гасло кампанії відсилає до слів колишнього в’язня Аушвіц-Біркенау Маріана Турського. Він виголосив їх 27 січня 2020 року під час заходів до 75-ї річниці визволення нацистського концтабору. Турський закликав суспільство не залишатися байдужим до переслідування меншин, порушення прав людини та спотворення історії.
Напади на українців у Польщі
Кампанія проходить на тлі низки резонансних нападів на громадян України. Зокрема, у Вроцлаві двоє чоловіків побили українську пару через її акцент. Підозрюваним загрожує до п’яти років позбавлення волі.
Ще один напад стався 5 серпня у Кракові на вулиці Полонійній неподалік магазину Biedronka. Польська поліція розслідує побиття двох громадян України.
Водночас тема українців дедалі частіше з’являється у політичних дискусіях. Депутат Європарламенту та колишній кандидат у мери Варшави Тобіаш Бохенський заявив, що в разі повернення партії «Право і справедливість» до влади вона домагатиметься депортації українських чоловіків призовного віку, які не працюють у Польщі легально. У польському МВС назвали такі заяви популізмом.
Статистика польської поліції також свідчить про зростання кількості повідомлень про злочини на ґрунті ксенофобії проти українців. Від початку 2026 року до 17 липня правоохоронці отримали 180 таких заяв — на 30% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Для порівняння, за весь минулий рік поліція зареєструвала 275 відповідних звернень.
На тлі нападів прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск 29 липня провів розмову з президентом України Володимиром Зеленським. Серед іншого політики обговорили безпеку українців, які перебувають у Польщі.
Ставлення поляків до українців
Паралельно соціологи фіксують погіршення ставлення частини польського суспільства до українців. Згідно з опитуванням IBRiS, яке провели 25–26 липня, після дискусій навколо присвоєння українському підрозділу імені Героїв УПА та позбавлення Зеленського польського ордена Білого Орла третина респондентів заявила про погіршення свого ставлення до українців. Про покращення повідомили лише 1,8% опитаних.
Зміни помітні й у ставленні до українських біженців. Уперше з 2014 року частка поляків, які виступають проти їхнього прийому, перевищила частку прихильників.
За липневим опитуванням CBOS, 42% респондентів підтримували надання притулку українцям, тоді як 52% виступали проти. Для порівняння, у травні 2022 року прийом українських біженців підтримував 91% поляків, а негативно до нього ставилися лише 4%.
