У ніч на 14 серпня Латвія оголосила повітряну тривогу після появи невідомого безпілотного апарата у своєму повітряному просторі. Дрон був перехоплений і знищений винищувачами НАТО над Балвським краєм на північному сході країни. Латвійські військові заявили, що апарат міг опинитися над територією держави внаслідок роботи російських засобів радіоелектронної боротьби.
Офіційно походження збитого безпілотника поки не називають. Водночас інцидент стався тієї ж ночі, коли українські далекобійні БпЛА атакували російський порт Усть-Луга поблизу Санкт-Петербурга. Через це однією з версій є те, що апарат міг бути українським дроном, який відхилився від запланованого маршруту.
Повітряну тривогу оголосили одразу у п’яти районах
Після виявлення безпілотника латвійські служби запровадили повітряну тривогу у п’яти районах країни. Вона тривала до 4:50 ранку, коли військові повідомили про ліквідацію загрози. Союзницькі винищувачі, залучені до патрулювання повітряного простору НАТО над країнами Балтії, успішно перехопили та збили апарат.
За інформацією Збройних сил Латвії, безпілотник перебував на значній висоті. Після його знищення уламки могли розлетітися на великій території, тому точне місце їхнього падіння влада не розголошує. На місці працюють відповідні служби, які мають встановити тип апарата та обставини його появи у повітряному просторі країни.
Жителів регіону попередили, що у разі виявлення підозрілих уламків або невідомих предметів не слід наближатися до них. Інформацію про такі знахідки рекомендують негайно передавати екстреним службам.
Латвія вказує на можливий вплив російської РЕБ
Одна з ключових деталей інциденту — заява латвійських військових про можливий вплив російських засобів радіоелектронної боротьби. РЕБ здатна придушувати або підміняти навігаційні сигнали, через що безпілотні системи можуть втрачати орієнтацію та відхилятися від закладених маршрутів.
Для держав Балтії така ситуація створює дедалі складнішу проблему. Поблизу їхніх кордонів розташовані російські військові та інфраструктурні об’єкти, які регулярно стають цілями далекобійних атак. Будь-яке відхилення безпілотника від курсу може призвести до порушення повітряного простору країни НАТО та необхідності негайного реагування союзної авіації.
При цьому навіть після перехоплення залишається ризик від падіння уламків, особливо якщо апарат знищують на великій висоті. Саме тому латвійські служби продовжують обстежувати територію можливого падіння частин дрона.
Інциденти над Балтією вже не поодинокі
Поява безпілотників над країнами Балтії поступово перестає бути винятковою подією. За наявною інформацією, це вже третій випадок, коли винищувачам НАТО доводиться збивати дрони, що відхилилися від свого маршруту та опинилися над територією балтійських держав. Раніше подібні інциденти фіксували над Естонією та Латвією.
Безпілотники також неодноразово залітали у повітряний простір балтійських країн під час атак на російські об’єкти в районі Санкт-Петербурга. Окремі випадки фіксували й у Фінляндії. Це змушує держави регіону посилювати радіолокаційний контроль та тримати авіацію у готовності до швидкого перехоплення невідомих цілей.
Дронові інциденти створюють новий ризик для НАТО
Ситуація має і ширший безпековий вимір. Порушення повітряного простору країни НАТО невідомим безпілотником вимагає швидко встановити його походження, маршрут і потенційну загрозу. У випадку помилкової ідентифікації або навмисної провокації подібний інцидент здатний спричинити серйозну політичну та військову напругу.
Раніше польський міністр закордонних справ Радослав Сікорський припускав можливість операцій під «фальшивим прапором», під час яких Росія теоретично могла б використати захоплені українські безпілотники для провокацій. Саме тому кожен подібний випадок потребує ретельного технічного дослідження, а походження апарата не може встановлюватися лише за напрямком його польоту.
Поки латвійська сторона не оголосила остаточних результатів дослідження уламків. Однак сам факт того, що винищувачам НАТО довелося застосувати зброю у повітряному просторі Латвії, демонструє, як війна Росії проти України дедалі частіше створює прямі безпекові ризики вже для території Альянсу.
