Німеччина, Франція та Велика Британія працюють над власним форматом майбутніх переговорів щодо завершення війни Росії проти України. Три провідні європейські держави прагнуть гарантувати собі місце за столом переговорів і не допустити ситуації, за якої Вашингтон і Москва домовлятимуться про майбутню архітектуру безпеки без участі Європи. Причиною занепокоєння стала непередбачуваність адміністрації президента США Дональда Трампа та побоювання, що європейських союзників можуть відсторонити від ключових рішень.
Німеччина, Франція та Велика Британія, відомі у дипломатичному форматі як E3, планують представляти спільні європейські інтереси у потенційних переговорах. При цьому Франція та Німеччина, за словами європейських посадовців, уже відіграють провідну роль у формуванні майбутньої позиції.
Європа не хоче залишитися за дверима переговорної кімнати
Головне занепокоєння європейських столиць полягає у тому, що майбутні переговори можуть відбуватися переважно між Сполученими Штатами та Росією. У Парижі, Берліні та Лондоні хочуть гарантувати, що жодна домовленість про Україну, санкції, територіальну безпеку або майбутні відносини з Москвою не буде укладена без врахування позиції Європи.
Європейські посадовці визнають, що саме США, ймовірно, залишатимуться головним дипломатичним центром будь-якого потенційного переговорного процесу. Водночас вони вважають неприйнятним повністю передавати Вашингтону право визначати формат майбутніх відносин із Росією, оскільки наслідки можливої угоди безпосередньо стосуватимуться європейської безпеки.
Саме тому E3 намагається заздалегідь сформувати спільний підхід, який можна буде представити під час можливих переговорів. Йдеться не лише про підтримку України, а й про довгострокові гарантії безпеки, військову присутність, санкційну політику та взаємовідносини між Європою і Росією після завершення активної фази війни.
Франція та Німеччина беруть переговорну ініціативу на себе
За інформацією європейських дипломатів, саме Париж і Берлін найбільш активно працюють над формуванням спільної позиції. Обидві держави прагнуть перетворити розрізнені погляди європейських столиць на зрозумілу переговорну рамку, яку можна буде відстоювати перед Вашингтоном і Москвою.
Велика Британія також залишається ключовою частиною формату E3, однак поводиться обережніше. Джерела пов’язують це з позицією нового британського прем’єр-міністра, який не хоче створювати додаткової напруги у відносинах із Дональдом Трампом. Лондон намагається балансувати між необхідністю підтримувати Україну та прагненням зберегти особливі відносини зі Сполученими Штатами.
Попри це, усі три держави вважають, що саме вони мають стати головними європейськими учасниками потенційного переговорного процесу. E3 уже є ядром так званої «коаліції охочих», яка розробляла військові та безпекові гарантії для України після можливого припинення війни.
У Європі дедалі більше не довіряють передбачуваності Вашингтона
Окремою причиною активізації європейської дипломатії стала оцінка політики адміністрації Трампа. Посадовці вважають, що питання завершення війни та майбутніх відносин із Росією надто важливі для континенту, щоб необмежений час залишати їх виключно у руках США.
Європейські столиці хочуть переконатися, що Вашингтон не домовиться з Кремлем про умови, які можуть суперечити інтересам України або створити нові ризики для безпеки Європи. Особливо це стосується потенційних територіальних компромісів, гарантій для Києва, майбутнього санкційного режиму та можливості нового російського нападу після паузи у бойових діях.
Водночас європейські дипломати продовжують закликати американську адміністрацію підтримувати канали комунікації з Москвою. На тлі посилення російських ракетних атак вони вважають необхідним паралельно з військовою підтримкою України шукати можливості для дипломатичного тиску на Кремль.
Неформальні контакти з Росією вже відбуваються
Підготовка до можливого переговорного процесу, схоже, не обмежується офіційними заявами. Минулого місяця у Відні відбулася зустріч колишніх високопоставлених посадовців із Великої Британії, Франції, Німеччини та Росії. Учасники обговорювали можливі умови майбутніх переговорів щодо припинення війни в Україні.
Ще одна подібна зустріч раніше пройшла у Баку, де контактували колишні високопосадовці Німеччини та Росії. Такі неформальні переговорні канали не означають офіційного старту мирного процесу, однак можуть використовуватися для перевірки позицій сторін і пошуку потенційних точок для майбутнього діалогу.
Майбутнє України стає випробуванням для єдності Заходу
Формування окремої європейської переговорної рамки показує, що серед союзників України поступово починається боротьба не лише за зміст потенційної мирної угоди, а й за право впливати на сам процес її створення. Для Парижа, Берліна та Лондона війна в Україні є питанням майбутньої безпеки всього континенту, тому вони не готові погодитися на роль спостерігачів під час переговорів США та Росії.
Подальший розвиток ситуації залежатиме від того, чи зможуть європейські країни сформувати справді єдину позицію та наскільки Вашингтон буде готовий враховувати її. Для України принциповим залишається інше питання — щоб будь-які переговори про завершення війни не перетворилися на домовленості великих держав без участі самого Києва.
