Іранська влада нібито почала обговорювати можливість ударів по силах США в Європі, якщо Вашингтон піде на подальшу ескалацію протистояння з Тегераном. Потенційними цілями можуть стати американські військові об’єкти або інфраструктура, яку використовують Сполучені Штати у країнах південно-східної Європи.
Про це повідомляє “Європейська правда” з посиланням на Financial Times, яка отримала інформацію від двох джерел у Тегерані. Йдеться саме про внутрішні обговорення можливих сценаріїв, а не про офіційно затверджене рішення іранського керівництва.
У Тегерані розглядають розширення географії конфлікту
За словами співрозмовників Financial Times, іранська сторона аналізує варіанти ударів по американських об’єктах у південно-східній частині Європи у випадку нових дій США проти Ірану. Такий сценарій нібито розглядається як спосіб різко підвищити ставки та продемонструвати Вашингтону, що подальша ескалація може вийти далеко за межі Близького Сходу.
Однією з країн, яку нібито згадували під час таких обговорень, стала Болгарія. Минулого місяця Софія дозволила використовувати авіабазу Безмер для заправки американських військових літаків. Саме надання військової інфраструктури США може зробити подібні об’єкти потенційно важливими у логіці іранського планування.
Ще одним напрямком називають Кіпр. Там розташована британська військова інфраструктура, а у березні одна з авіабаз уже опинилася під атакою ударного безпілотника. Водночас Financial Times не стверджує, що рішення про нові удари вже ухвалене.
Іран може спробувати перенести протистояння ближче до НАТО
Якщо інформація джерел підтвердиться, це означатиме суттєву зміну масштабу протистояння. Удар по військовій інфраструктурі США або їхніх союзників на території Європи створив би ризик прямого втягування додаткових держав у конфлікт.
У березні ситуація вже наближалася до небезпечної межі, коли системи протиповітряної оборони країн НАТО перехоплювали іранські балістичні ракети біля або у повітряному просторі Туреччини. Це продемонструвало, що географічне розширення бойових дій може безпосередньо зачепити територію Альянсу.
Минулого місяця Тегеран також публічно погрожував Великій Британії можливими ударами по об’єктах, які можуть використовувати американські військові в рамках операцій проти Ірану. Тепер, за даними FT, у внутрішніх дискусіях можуть розглядатися конкретніші сценарії дій у Європі.
Під загрозою можуть опинитися не лише військові бази
Окрім ударів по військовій інфраструктурі, співрозмовники видання говорять про можливі диверсійні або силові дії проти критично важливих комунікацій. Серед варіантів нібито розглядається пошкодження підводних кабелів в Ормузькій протоці.
Цей район має стратегічне значення для глобальної торгівлі та енергетики. Будь-які дії проти комунікацій або інфраструктури в Ормузькій протоці здатні створити наслідки, які вийдуть далеко за межі безпосереднього військового конфлікту між Іраном і США.
Водночас джерела Financial Times наголошують, що можливе розширення географії бойових дій залежатиме від подальших кроків Вашингтона. Тобто мова поки йде про сценарії відповіді на потенційну нову ескалацію, а не про оголошений план атаки.
Напруга між Тегераном і Вашингтоном продовжує зростати
Нові повідомлення з’явилися на тлі різкого загострення риторики між США та Іраном. Увечері 18 серпня президент США Дональд Трамп опублікував карту, на якій Ормузька протока була позначена як «нова територія США». Цей крок став ще одним сигналом надзвичайно високої напруги між Вашингтоном і Тегераном.
Для Ірану військова присутність США у регіоні та використання баз союзників є одним із ключових факторів загрози. Саме тому потенційне залучення європейської інфраструктури до американських операцій може розглядатися Тегераном як підстава для розширення переліку можливих цілей.
Водночас інформація про удари по силах США в Європі наразі базується на повідомленнях анонімних джерел Financial Times. Офіційного підтвердження того, що іранське керівництво ухвалило відповідне рішення, немає. Проте сам факт появи подібних сценаріїв у публічному просторі свідчить про небезпечне підвищення ставок у протистоянні, яке дедалі більше ризикує вийти за межі Близького Сходу.
