Південна Корея не планує змінювати свою політику щодо військової підтримки України та надалі має намір зосереджуватися переважно на гуманітарній допомозі. У Сеулі заявили, що не готуються постачати Україні летальне озброєння чи системи протиповітряної оборони, попри заклики президента Володимира Зеленського посилити співпрацю на тлі дедалі тіснішого військового союзу Росії та Північної Кореї.
У Міністерстві закордонних справ Південної Кореї наголосили, що будь-які рішення щодо передачі оборонних засобів іншим державам мають відповідати національному законодавству. Водночас Сеул продовжує підтримувати Україну в енергетичній, інфраструктурній, медичній та освітній сферах і заявляє про готовність брати участь у післявоєнному відновленні країни. Однак переходити від гуманітарної та економічної підтримки до прямого постачання зброї південнокорейська влада наразі не готова.
Така позиція пролунала після заяв Зеленського про необхідність поглибити співпрацю з Південною Кореєю. Український президент звернув увагу на те, що Росія отримує від КНДР не лише боєприпаси та балістичні ракети, а й людський ресурс. За українськими оцінками, Москва може розмістити на своїй території ще від 30 до 50 тисяч північнокорейських військових, які потенційно можуть бути використані у війні проти України.
Зеленський визнав, що в Південній Кореї існують внутрішні юридичні обмеження щодо передачі озброєнь, однак наголосив, що Київ розраховує на подальші переговори. Українські дипломати, за його словами, підтримують контакти з південнокорейською стороною та намагаються знайти можливості для розширення співпраці. У Сеулі при цьому не підтвердили деталі можливих переговорів про передачу Україні озброєння.
Водночас позиція Південної Кореї щодо російсько-північнокорейського військового співробітництва залишається різко негативною. Представник МЗС країни наголосив, що контакти Москви та Пхеньяна безпосередньо впливають на безпеку Корейського півострова та суперечать резолюціям Організації Об’єднаних Націй. Сеул вимагає негайного припинення військової співпраці між Росією та КНДР і заявляє, що уважно стежить за її розширенням.
Ситуація стає дедалі гострішою на тлі повідомлень про нові поставки північнокорейського озброєння Росії. Українська сторона заявляла, що Москва отримала додаткові балістичні ракети КНДР. Крім того, з’явилася інформація про можливе розгортання у Воронезькій області Росії північнокорейського ракетного підрозділу.
За даними української військової розвідки, такий підрозділ може мати до шести пускових установок і близько 120 балістичних ракет. Якщо ці дані остаточно підтвердяться, йтиметься вже не просто про постачання боєприпасів, а про безпосередню присутність північнокорейських ракетних підрозділів на території Росії. Це означатиме подальше поглиблення військової інтеграції між Москвою та Пхеньяном.
Співпраця двох режимів різко активізувалася після червня 2024 року, коли Володимир Путін і Кім Чен Ин підписали договір про взаємну оборону. Відтоді Північна Корея стала одним із ключових партнерів Росії у забезпеченні війни проти України. До Курської області РФ уже направляли щонайменше 20 тисяч північнокорейських військовослужбовців та інженерів, а тепер Київ попереджає про можливе суттєве збільшення цього контингенту.
Для Південної Кореї така співпраця створює окрему проблему. Посилення російських зв’язків із КНДР означає, що Пхеньян потенційно може отримувати від Москви військові технології, досвід ведення сучасної війни та іншу допомогу, здатну змінити баланс сил на Корейському півострові. Через це війна Росії проти України дедалі більше перетворюється для Сеула на питання власної національної безпеки.
Водночас південнокорейська влада намагається уникати кроків, які могли б означати пряме залучення країни до війни. Сеул засуджує військовий союз Москви та Пхеньяна, але поки не готовий відповідати на нього постачанням Україні летальної зброї. Таким чином виникає парадоксальна ситуація: Північна Корея відкрито передає Росії ракети та військових, тоді як Південна Корея, одна з найпотужніших оборонних держав Азії, продовжує обмежувати свою допомогу Києву невійськовими напрямами.
Для України питання співпраці із Сеулом залишається стратегічним. Південна Корея має розвинену оборонну промисловість, виробляє артилерійські системи, боєприпаси та сучасні комплекси ППО. Саме тому Київ продовжує дипломатичні спроби переконати корейську сторону переглянути свою політику, особливо на тлі того, що КНДР дедалі активніше стає безпосереднім учасником російської війни проти України.
