Норвегія планує зберегти масштаб фінансової підтримки України у 2027 році та виділити ще 85 млрд норвезьких крон — близько 9,2 млрд доларів. Це приблизно відповідає обсягу допомоги, передбаченому на 2026 рік. Кошти мають спрямувати як на військові потреби України, так і на цивільну та гуманітарну підтримку.
Про плани норвезького уряду повідомляє Reuters. Рішення було оголошено 23 серпня, коли прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре разом із лідерами держав Північної Європи та Балтії перебував у Києві.
85 мільярдів крон на ще один рік підтримки України
Уряд Норвегії має запропонувати парламенту продовжити надзвичайну програму допомоги Україні у 2027 році на рівні 85 млрд крон. У перерахунку це приблизно 9,2 млрд доларів.
Таким чином, Осло фактично планує не скорочувати підтримку після 2026 року, попри тривалість повномасштабної війни та значні витрати, які європейські держави вже понесли на допомогу Україні.
Фінансування має охоплювати одразу два ключові напрями — оборону та цивільні потреби. Значна частина коштів спрямовуватиметься на військову допомогу, водночас Норвегія продовжуватиме підтримувати гуманітарні та відновлювальні проєкти.
Для України це важливий сигнал довгострокової підтримки: мова йде не про одноразовий пакет озброєння чи фінансування, а про закладання багатомільярдної допомоги вже на наступний рік.
«Це інвестиція у власну безпеку Європи»
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре наголосив, що допомога Україні для Осло не є лише питанням солідарності.
«Підтримка та відбудова України — це не лише допомога. Це інвестиція у власну безпеку Європи», — заявив глава норвезького уряду.
Ця теза дедалі частіше звучить у європейській політиці: здатність України протистояти Росії безпосередньо пов’язують із безпекою інших країн континенту. Особливе значення це має для Норвегії, яка є членом НАТО та має спільний кордон із Росією на півночі.
Осло фактично розглядає фінансування української оборони як частину власної довгострокової політики безпеки.
Лідери Північної Європи та Балтії прибули до Києва
Оголошення пролунало під час візиту Стьоре до української столиці. Разом із ним до Києва прибули представники держав Північної Європи та Балтії, які традиційно належать до найбільш активних прихильників України.
Їхній візит має продемонструвати, що підтримка Києва зберігається навіть на тлі затяжної війни та постійного зростання потреб української армії й економіки.
Для України прогнозованість фінансування є не менш важливою, ніж сам розмір окремих пакетів. Рішення, які охоплюють наступні бюджетні роки, дозволяють планувати закупівлі озброєння, розвиток оборонного виробництва та відновлення пошкодженої інфраструктури.
Значна частина грошей може працювати на українську оборонку
Норвезька допомога Україні вже використовується не лише для передачі готового західного озброєння. Осло підтримує механізми, які дозволяють фінансувати виробництво військової продукції безпосередньо українськими підприємствами.
Це особливо важливо в умовах, коли війна дедалі більше перетворюється на змагання оборонних промисловостей. Україні необхідні мільйони боєприпасів, безпілотники, ракети, засоби ППО та інше озброєння, а можливості швидких поставок із західних арсеналів залишаються обмеженими.
Фінансування українського виробництва дозволяє одночасно посилювати армію та створювати власну промислову базу, яка залишатиметься важливою для безпеки країни навіть після завершення активної фази війни.
Війна дедалі більше б’є по економічній інфраструктурі
Рішення Норвегії пролунало на тлі нового посилення російських атак. Москва продовжує завдавати ударів по українській енергетиці, промислових і транспортних об’єктах, намагаючись послабити економічний потенціал держави.
Водночас Україна нарощує далекобійні удари по об’єктах, які забезпечують російську військову машину. Безпілотні системи дедалі частіше дозволяють обом сторонам досягати цілей за сотні кілометрів від безпосередньої лінії фронту.
На цьому тлі допомога Норвегії Україні у 2027 році стане ресурсом не лише для продовження оборони, а й для підтримки стійкості держави після нових російських ударів. Збереження обсягу фінансування на рівні попереднього року демонструє, що Осло готується до тривалої підтримки Києва, а не розраховує на швидке завершення потреб України у міжнародній допомозі.
