Новини про глобальні зміни клімату зазвичай супроводжуються словами «криза», «катастрофа» та «точка неповернення». Реальність і справді складна, однак наприкінці 2025 року BBC звернула увагу на інше — на приклади реальних перемог у кліматичній боротьбі, які вже відбулися попри війну, політичні конфлікти та економічну нестабільність. Ці зміни не скасовують загроз, але демонструють, що глобальні процеси здатні рухатися і в позитивному напрямку.
Одним із ключових зрушень став стрімкий розвиток зеленої енергетики. У 2025 році вітер, сонце та інші відновлювані джерела енергії вперше в історії обійшли вугілля як основне джерело виробництва електроенергії у світі. Вирішальну роль у цьому зіграв Китай, який масово наростив потужності чистої енергетики та став домінуючим експортером відповідних технологій. Саме цього року Китай уперше зафіксував падіння власних викидів вуглецю, що ще донедавна здавалося малоймовірним. Паралельно інші країни демонструють помітний прогрес. У Великій Британії вітер став найбільшим джерелом електроенергії, забезпечуючи близько третини загального попиту, тоді як вугілля практично зникло з енергобалансу. Загалом у понад 80 відсотках країн світу темпи зростання відновлюваних потужностей прискорюються, а за прогнозом Міжнародної енергетичної агенції до 2030 року вони мають подвоїтися.
Не менш важливим проривом став захист океанів. Води за межами національних юрисдикцій становлять майже дві третини світового океану, однак досі лише близько одного відсотка цієї території перебувало під охороною. Після десятиліть переговорів глобальну угоду про захист відкритого моря нарешті ратифікувала достатня кількість країн, щоб вона набула чинності. Документ передбачає створення морських охоронних зон на 30 відсотках відкритого океану. Паралельно з цим посилюється захист океанів і в межах національних вод. У 2025 році найбільшу у світі охоронну морську зону створили в Тайнуї-Атеа у Французькій Полінезії — понад 1,1 мільйона квадратних кілометрів океану.
Ще один позитивний сигнал — уповільнення темпів вирубування лісів. За даними ООН, середньорічні темпи вирубки у світі були на 38 відсотків нижчими у період 2015–2025 років порівняно з 1990–2000 роками. Ліси стали центральною темою цьогорічної кліматичної конференції ООН у бразильській Амазонії, навіть попри суперечливі рішення щодо інфраструктури. Бразилія офіційно взяла зобов’язання припинити вирубування лісів до 2030 року, а національні дані показують зниження вирубки в Амазонії на 11 відсотків за рік. Незалежні дослідження фіксують ще різкіше падіння — у жовтні 2025 року рівень вирубки був на 43 відсотки нижчим, ніж роком раніше. Додатково країна запустила Фонд тропічних лісів назавжди, який пропонує нову модель фінансових стимулів, де збереження лісів стає економічно вигіднішим за їх знищення.
Важливим прецедентом стало рішення Міжнародного суду ООН, який визнав, що країни, які найбільше постраждали від зміни клімату, можуть подавати позови проти держав — основних забруднювачів. Ініціаторами справи стали молоді юристи з тихоокеанських островів, зокрема Вануату, Соломонових і Маршаллових островів, мешканці яких змушені переселятися через підвищення рівня моря. Хоча позов не був спрямований проти конкретних країн, у рішенні прямо зазначено, що існує група «легко впізнаваних держав», які створюють більшість викидів, але несуть найменші наслідки.
У 2025 році зафіксовано й успіхи у збереженні диких видів. Зелена морська черепаха після десятиліть охоронних заходів була переведена з категорії «під загрозою зникнення» до категорії «найменш загрожений». Індія за десять років змогла подвоїти популяцію тигрів до понад 3600 особин завдяки боротьбі з браконьєрством і захисту середовища існування. Сьогодні саме в Індії мешкає близько 75 відсотків світової популяції цих хижаків.
Окремим досягненням стало посилення ролі корінних народів у глобальній кліматичній політиці. У 2025 році їм уперше надали офіційний голос у міжнародних процесах ухвалення рішень щодо охорони природи. На кліматичній конференції у Бразилії корінні народи представила найбільша в історії делегація — близько 2500 спільнот. Було ухвалено нові зобов’язання щодо фінансування та визнання прав корінних народів на землю, а лише в Бразилії створили десять нових територій під їх управлінням.
Показовим прикладом екологічного відновлення стало й знесення чотирьох гідроелектростанцій на річці Кламат у Каліфорнії. Менше ніж за рік після демонтажу дамб лосось повернувся до своїх традиційних нерестовищ, де був відсутній протягом поколінь. Цей результат став можливим завдяки тривалій кампанії, очолюваній місцевими племенами, які наполягали на відновленні природного перебігу річки.
У сукупності ці приклади не скасовують масштаб кліматичних загроз, але демонструють, що глобальна відповідь на кризу вже формується. Попри війну, політичні розбіжності й економічні труднощі, світ здатен не лише реагувати на катастрофи, а й створювати механізми довгострокових змін, які можуть визначити екологічне майбутнє планети.
