У 2025 році так званий «податок на Google» забезпечив надходження до державного бюджету України на рівні понад 14,4 мільярда гривень. Про це повідомила виконувачка обовʼязків голови Державної податкової служби Леся Карнаух, підкресливши, що цей інструмент оподаткування став одним із найбільш успішних прикладів адаптації податкової системи до цифрової економіки. Зростання надходжень від податку демонструє не лише фінансовий ефект, а й поступову інтеграцію України у глобальні правила оподаткування міжнародних технологічних компаній.
«Податок на Google» є податком на додану вартість у розмірі 20 відсотків, який сплачують великі закордонні компанії, що не мають реєстрації в Україні, але надають електронні послуги українським користувачам. Йдеться про продаж цифрового контенту та сервісів, зокрема електронних книг, фільмів, музики, відеоігор, хмарних сховищ, програмного забезпечення, онлайн-реклами та інших послуг, які споживаються в цифровому середовищі. Запровадження цього податку стало відповіддю на багаторічну проблему, коли міжнародні корпорації отримували значні прибутки на українському ринку, не сплачуючи податків у країні.
Найбільшими платниками «податку на Google» в Україні залишаються глобальні технологічні гіганти та маркетплейси, серед яких Apple, Google, Valve, Meta, Sony, Etsy та Netflix. Саме ці компанії формують значну частину цифрового ринку і мають мільйони українських користувачів. Сплата податку з боку таких корпорацій стала важливим сигналом того, що Україна здатна вибудовувати податкові відносини навіть з найбільшими гравцями світового ринку, попри війну та економічні виклики.
Станом на кінець 2025 року в Україні зареєстровано вже 150 закордонних онлайн-компаній, які сплачують «податок на Google». Лише протягом 2025 року до цього переліку додалося 12 нових компаній, а від початку 2026 року — ще шість. Така динаміка свідчить про поступове розширення кола платників і про те, що механізм адміністрування податку працює ефективно та зрозуміло для бізнесу. Для держави це означає стабільне джерело надходжень, яке не залежить від внутрішнього виробництва чи експорту.
Історія запровадження «податку на Google» в Україні почалася у 2021 році, коли Верховна Рада ухвалила відповідний закон. Уже у 2022 році, коли податок лише почав діяти і бізнес адаптовувався до нових правил, до державного бюджету надійшло 4,3 мільярда гривень. У 2023 році ця сума зросла до 8 мільярдів гривень, що майже вдвічі перевищило показник попереднього року. У 2024 році надходження від податку вчетверо перевищили суму, яку закладали під час ухвалення закону, що стало несподівано позитивним результатом для уряду.
Стрімке зростання надходжень у 2025 році до рівня понад 14,4 мільярда гривень демонструє, що цифрова економіка в Україні залишається активною навіть в умовах повномасштабної війни. Попит на онлайн-сервіси, цифрові розваги та хмарні рішення не лише не зменшився, а в окремих сегментах навіть зріс. Для мільйонів українців цифрові платформи стали частиною повсякденного життя, роботи та навчання, що безпосередньо відображається на податкових надходженнях.
Економічне значення «податку на Google» виходить за межі суто фіскального ефекту. Він формує більш справедливі умови конкуренції між українськими та іноземними компаніями, адже локальний бізнес традиційно сплачує ПДВ, тоді як міжнародні платформи тривалий час залишалися поза цією системою. Запровадження податку вирівняло правила гри та зменшило податкову нерівність на ринку цифрових послуг.
В умовах війни додаткові мільярди гривень до бюджету мають критичне значення. Ці кошти спрямовують на фінансування оборони, соціальних програм, відновлення інфраструктури та підтримку економічної стійкості країни. Хоча «податок на Google» не є найбільшим джерелом доходів бюджету, він став важливою складовою фінансової мозаїки, яка дозволяє державі диверсифікувати доходи та зменшувати залежність від окремих галузей.
Податкові органи наголошують, що успіх цього інструменту багато в чому пов’язаний із відносно простою процедурою реєстрації та звітності для іноземних компаній. Україна використала міжнародний досвід і запровадила модель, яка не створює надмірного адміністративного навантаження, але водночас забезпечує прозорість і контроль. Це важливий сигнал і для інших сфер податкової політики, де держава прагне залучати іноземний бізнес, не відштовхуючи його складними правилами.
На тлі євроінтеграційного курсу України «податок на Google» також розглядають як крок до гармонізації законодавства з європейськими стандартами. Подібні механізми вже давно діють у країнах ЄС, і український досвід показує, що навіть у складних умовах війни можливо впроваджувати сучасні податкові інструменти та досягати відчутних результатів. Зростання кількості зареєстрованих компаній свідчить про довіру до системи та прогнозованість правил.
Таким чином «податок на Google» за кілька років перетворився з експериментального нововведення на стабільне джерело бюджетних надходжень. Рекордні показники 2025 року підтверджують, що цифрова економіка може бути ефективно інтегрована в податкову систему навіть у кризових умовах. Для України це не лише фінансовий ресурс, а й доказ спроможності держави адаптуватися до глобальних змін і захищати свої економічні інтереси.
