На Національному військовому меморіальному кладовищі в Мархалівці продовжують ховати загиблих українських військових. Постанова Верховного Суду від 29 січня не вплинула на роботу комплексу, повідомляє «Суспільне». Поховання на території меморіалу здійснюють у звичному режимі — одразу після звернення родин загиблих або представників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Станом на лютий 2026 року тут поховано 214 військових.
29 січня Верховний Суд визнав незаконною зміну цільового призначення земель лісогосподарського призначення, переданих під будівництво кладовища. Суд дійшов висновку, що Київська обласна військова адміністрація не врахувала природоохоронний статус цієї ділянки. Водночас у постанові немає прямої заборони на будівництво меморіального комплексу чи вимоги знести вже зведені об’єкти. Рішення також не передбачає зупинення поховань або обмеження функціонування комплексу.
У Державній установі «Національне військове меморіальне кладовище» наголошують, що постанова Верховного Суду не скасовує обов’язків держави щодо поховання та вшанування загиблих військових. Перший заступник директора установи Ярослав Старущенко заявив, що об’єкт уже введений в експлуатацію як цілісний майновий комплекс, а рішення суду не впливає на місця поховань, які вже є або плануються. За його словами, меморіал продовжує виконувати свою основну функцію — забезпечення гідного прощання з полеглими захисниками.
Адвокат Віктор Кобилянський пояснює, що рішення суду стосується лише скасування окремих пунктів розпорядження Київської обласної військової адміністрації. Оскільки розпорядження вже виконано, постанова, за його оцінкою, не має практичного правового ефекту, який міг би змінити ситуацію на місці. Водночас він зазначає, що громадські організації можуть ініціювати нові судові процеси — наприклад, щодо повернення земель або звільнення території. Проте навіть у разі формального виграшу реалізація таких рішень може бути складною.
Будівельні роботи на території кладовища планують відновити цього тижня після перерви через морози. До кінця 2026 року має бути завершена друга черга комплексу, розрахована ще на 3000 місць поховань. Проєктом також передбачено зведення будинку скорботи, меморіальної стіни та адміністративних будівель. Ідея створення Національного військового меморіального кладовища почала реалізовуватися у 2022 році як відповідь на масштабні втрати, яких зазнала Україна внаслідок повномасштабної агресії Росії.
Проєкт неодноразово змінював локацію. Серед розглянутих варіантів були Лиса гора в Києві та територія в Биківні. У серпні 2023 року Кабінет міністрів ухвалив рішення будувати меморіал у селищі Гатне Фастівського району Київської області. У 2024 році на будівництво та функціонування комплексу виділили 515 мільйонів гривень, а влітку оголосили тендер на першу чергу робіт вартістю 1,8 мільярда гривень. Перші церемонії поховання відбулися наприкінці серпня 2025 року.
Попри державну підтримку, проєкт зазнав значної критики з боку частини місцевих мешканців та екологічних активістів. Співзасновниця ГО «Мархалівка. Підтримка» Вікторія Чеченкова заявляє, що ділянка входить до Смарагдової мережі та має особливе природоохоронне значення. За її словами, будівництво на території з високим рівнем ґрунтових вод може становити екологічну загрозу. В адміністрації меморіалу ці твердження відкидають, наголошуючи, що під час проєктування враховували геологічні особливості та провели необхідні експертизи.
Ярослав Старущенко також заявив про радикальні форми спротиву з боку частини мешканців, зокрема перешкоджання роботі будівельної техніки. Конфлікт навколо меморіалу набув не лише юридичного, а й суспільного виміру, оскільки поєднує питання вшанування загиблих із проблемами екології та землекористування. Уряд, за словами міністерки у справах ветеранів Наталії Калмикової, після рішення Верховного Суду розробляє юридичний механізм для захисту статусу меморіалу та забезпечення його безперервної роботи.
Національне військове меморіальне кладовище позиціонується як найбільший комплекс військових поховань в Україні. Його створення розглядається державою як елемент формування національної пам’яті та системного вшанування загиблих захисників. Водночас ситуація довкола землекористування демонструє складність поєднання меморіальної функції з дотриманням екологічного законодавства. Наразі поховання тривають, а урядові структури працюють над правовими механізмами стабілізації статусу об’єкта.
