Ракетний удар Ірану по Тель-Авіву спричинив значні руйнування у житловому районі міста та пошкодив одну з історичних будівель, що входять до архітектурного комплексу так званого Білого міста. Під час атаки загинула одна жінка, ще понад два десятки людей отримали поранення різного ступеня тяжкості. Інцидент став одним із найрезонансніших епізодів загострення безпекової ситуації на Близькому Сході та викликав занепокоєння не лише через людські жертви, а й через загрозу культурній спадщині.
За даними ізраїльських служб цивільної оборони, балістична ракета з бойовою частиною вагою у кілька сотень кілограмів вибухнула поруч із житловим будинком у центрі Тель-Авіву. Удар утворив великий кратер і завдав значних руйнувань навколишнім спорудам. Один із житлових будинків фактично було зруйновано. Значна частина мешканців змогла врятуватися завдяки тому, що під час повітряної тривоги встигла перейти до бомбосховищ, які є обов’язковим елементом безпеки у більшості сучасних будівель Ізраїлю.
Водночас серйозних пошкоджень зазнала історична будівля, розташована поруч на вулиці Єгуди Галеві. Споруда була зведена у 1930-х роках у стилі баухаус і входила до ансамблю історичної забудови Тель-Авіву, відомої як Біле місто. Вибухова хвиля пошкодила фасад, конструктивні елементи та внутрішні приміщення будинку. За словами архітектора Алона Бін Нуна, який керував реставрацією цієї споруди понад десять років тому, нині будівля фактично непридатна для проживання.
Архітектор зазначив, що вибух спричинив серйозні структурні пошкодження. Частина несучих елементів отримала тріщини, а внутрішні перекриття частково деформувалися. Фахівці мають провести детальне обстеження, щоб визначити, чи можливо відновити будівлю без повної реконструкції. У будь-якому разі йдеться про складний і тривалий процес, адже споруда має історичну цінність і перебуває у зоні охорони культурної спадщини.
Будинок входив до архітектурного комплексу Білого міста — одного з найвідоміших урбаністичних ансамблів модерністської архітектури у світі. Саме завдяки великій концентрації будівель у стилі баухаус Тель-Авів у 2003 році отримав статус об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО. Біле місто включає сотні споруд, зведених у першій половині ХХ століття архітекторами, які емігрували до Палестини з Європи. Вони привезли з собою модерністські архітектурні ідеї, що сформували унікальний міський ландшафт.
Пошкоджена будівля на вулиці Єгуди Галеві була зведена у період між 1935 і 1937 роками. Проєкт створили архітектори Мордехай Забрудський та Іцхак Белкес. Забрудський походив з України, а Белкес — із Польщі. Обидва були представниками покоління архітекторів, які сформували архітектурний вигляд Тель-Авіву у міжвоєнний період. Їхні роботи поєднували принципи модернізму з адаптацією до кліматичних умов Близького Сходу.
Будинок був зведений для Фруми Гуревич. Протягом десятиліть він залишався житловим, і частина нащадків родини Гуревич продовжувала мешкати у квартирах навіть після проведення масштабної реставрації. Приблизно десять років тому будівлю відновлювали, намагаючись максимально зберегти її історичний вигляд і архітектурні деталі.
Під час реставрації фахівці зіткнулися з дилемою, пов’язаною із сучасними вимогами безпеки. За словами Алона Бін Нуна, тоді розглядали можливість облаштування індивідуальних захисних кімнат у квартирах, які використовуються як укриття під час ракетних атак. Однак реалізація такого рішення потребувала б значного перепланування і скорочення житлової площі. Власники квартир не погодилися на ці зміни, тому будівлю відновили без інтегрованих захисних приміщень.
Саме ця обставина нині викликає додаткові дискусії серед фахівців з урбаністики та безпеки. Багато історичних будівель у Тель-Авіві зводилися задовго до появи сучасних стандартів цивільної оборони. Тому адаптація архітектурної спадщини до умов сучасних військових загроз залишається складним викликом для міської влади та власників нерухомості.
Інцидент також підняв питання про вразливість об’єктів культурної спадщини у зонах військових конфліктів. Історичні квартали часто мають обмеження на перебудову або модернізацію, що ускладнює їх адаптацію до сучасних систем захисту. У випадку з Білим містом додаткову складність створює статус об’єкта світової спадщини ЮНЕСКО, який накладає суворі вимоги на будь-які зміни архітектурного середовища.
Після ракетного удару місцева влада та фахівці з охорони культурної спадщини розпочали оцінку пошкоджень. Основне завдання полягає у визначенні масштабів руйнувань та розробці плану можливого відновлення будівлі. Водночас пріоритетом залишається забезпечення безпеки мешканців навколишніх будинків і ліквідація наслідків вибуху.
Атака на Тель-Авів вкотре продемонструвала, що сучасні військові конфлікти створюють загрозу не лише для життя людей, а й для історичних міст і культурної спадщини. Руйнування архітектурних пам’яток у різних регіонах світу дедалі частіше стає побічним наслідком бойових дій. Саме тому міжнародні організації та експерти збереження культурної спадщини дедалі більше наголошують на необхідності спеціальних механізмів захисту історичних об’єктів під час воєн.
