Європейська комісія заявила, що може призупинити або повністю припинити грантову підтримку Венеційської бієнале, якщо організатори не переглянуть рішення допустити Росію до участі у виставці. Про це йдеться у спільній заяві віцепрезидентки Європейської комісії Генни Вірккунен та єврокомісара з питань культури Гленна Мікаллефа. Європосадовці наголосили, що позиція Європейського Союзу щодо війни Росії проти України залишається незмінною, а міжнародні культурні майданчики не повинні ставати інструментом політичної пропаганди держави-агресора.
У заяві Єврокомісії підкреслюється, що культура відіграє важливу роль у підтримці відкритого діалогу, свободи слова та культурного різноманіття. Водночас ці принципи не можуть використовуватися для виправдання участі держави, яка веде повномасштабну війну та порушує міжнародне право. Представники Єврокомісії зазначили, що культурні події світового масштабу повинні дотримуватися загальноєвропейської політики щодо протидії російській агресії.
Європейські чиновники також нагадали про санкційну політику Європейського Союзу, яка діє з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Згідно з цими обмеженнями, держави-члени ЄС, інституції та різні організації мають уникати співпраці з особами або структурами, які підтримували чи виправдовували російську агресію. У Єврокомісії наголошують, що рішення дозволити Росії знову відкрити національний павільйон на Венеційській бієнале суперечить спільній позиції Євросоюзу щодо ізоляції держави-агресора.
Представники Єврокомісії вказують, що рішення Fondazione Biennale, яка організовує виставку, може поставити під сумнів принципи культурної відповідальності та політичної нейтральності міжнародних мистецьких інституцій. У разі реалізації цього рішення Європейська комісія розгляне можливість застосування фінансових інструментів впливу, зокрема призупинення або повного припинення грантового фінансування, яке надається фонду Бієнале.
Дискусія навколо участі Росії у Венеційській бієнале активізувалася після заяви представника Росії з питань міжнародних культурних обмінів Михайла Швидкого. На початку березня він повідомив виданню ArtNews, що російський павільйон планують відкрити у травні 2026 року. Якщо це відбудеться, Росія вперше повернеться до виставки після початку повномасштабного вторгнення в Україну.
Наступного дня після цієї заяви організатори виставки підтвердили намір допустити російську участь. У Fondazione Biennale зазначили, що виставка є відкритою міжнародною платформою для мистецького діалогу і не підтримує будь-які форми цензури культури чи мистецтва. Організатори наголосили, що участь у Бієнале є ініціативою держав, які визнає Італія, і вони не планують втручатися у цей процес.
Таке пояснення викликало різку реакцію української сторони. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та міністерка культури Тетяна Бережна оприлюднили спільну заяву, у якій закликали організаторів Венеційської бієнале переглянути рішення щодо участі Росії. Українські посадовці наголосили, що міжнародні культурні майданчики не можуть використовуватися для відбілювання російських воєнних злочинів.
У заяві також нагадали про системне знищення української культурної спадщини під час війни. За даними української сторони, Росія з 2014 року цілеспрямовано атакує культурні об’єкти на території України. Ці дії порушують норми міжнародного гуманітарного права та положення Гаазької конвенції 1954 року про захист культурних цінностей під час збройних конфліктів.
Українська дипломатія наголошує, що Кремль активно використовує культуру як інструмент політичного впливу. Через міжнародні виставки, фестивалі та мистецькі проєкти російська влада намагається формувати позитивний імідж держави, попри триваючу війну проти України. Саме тому питання участі Росії у престижних культурних подіях викликає серйозні дискусії на міжнародному рівні.
Паралельно з дипломатичними заявами до обговорення долучилася і мистецька спільнота. Українські митці зареєстрували петицію до організаторів Венеційської бієнале із закликом не допускати російський павільйон до участі у виставці. Автори петиції наголошують, що культурні інституції повинні дотримуватися етичних принципів і не створювати майданчик для державної пропаганди.
Організатори 61-ї Венеційської бієнале раніше оприлюднили перелік національних представництв, які братимуть участь у виставці. Серед них після трирічної перерви знову з’явилася Росія. Це рішення стало несподіваним для багатьох представників міжнародної культурної спільноти, адже після початку повномасштабної війни російський павільйон залишався закритим.
Венеційська бієнале є однією з найпрестижніших міжнародних виставок сучасного мистецтва. Вона проводиться раз на два роки і збирає художників, кураторів та культурних діячів з усього світу. Саме тому участь у ній має не лише мистецьке, а й значне символічне значення.
Наразі остаточне рішення щодо участі Росії у виставці залишається відкритим. Європейська комісія дала зрозуміти, що готова застосувати фінансові механізми впливу, якщо організатори не змінять своєї позиції. Таким чином питання участі Росії у Венеційській бієнале може перетворитися на серйозний міжнародний культурно-політичний конфлікт.
