У Києві призупинили реалізацію проєкту реставрації кесона в парку «Наталка» на Оболоні — одного з найбільш незвичних інженерних об’єктів столиці. Про це повідомив бізнесмен Ігор Тинний, пояснивши рішення комплексом причин, пов’язаних із війною, зміною економічних пріоритетів і дефіцитом кадрів. За його словами, в умовах повномасштабного вторгнення ресурси бізнесу та держави дедалі більше спрямовуються на забезпечення базових потреб, тоді як інвестиції у преміальні розважальні формати втратили актуальність.
Йдеться про масштабний проєкт ревіталізації історичної споруди, відомої серед киян як «труба», «підводний човен» або «Сталінське метро». Кесон — це бетонна конструкція висотою близько 17 метрів, яка розташована на території парку «Наталка» і є частиною недобудованого підземного тунелю під Дніпром. Його почали зводити ще у 1936 році в умовах суворої секретності, коли радянська влада готувалася до можливих воєнних сценаріїв і розглядала створення підземної транспортної інфраструктури для перевезення боєприпасів у разі руйнування мостів.
Попри призупинення робіт, відмовлятися від ідеї завершення проєкту інвестори не планують. За словами Ігоря Тинного, концепцію об’єкта буде переглянуто відповідно до нових суспільних запитів. Замість розважального простору, який передбачався раніше, у кесоні планують створити громадський простір із військово-мистецькою складовою. Такий підхід має поєднати культурну функцію з актуальним контекстом війни та пам’яті.
Історія проєкту реконструкції кесона має тривалу передісторію. Ще у 2017 році громадська організація «Парк «Наталка» запропонувала концепцію перетворення споруди на артпростір і водночас ініціювала ідею повернення об’єкта у комунальну власність. На той момент кесон уже перебував у приватних руках: його продали ще у 1993 році, після чого він неодноразово змінював власників.
Підготовчі роботи на об’єкті розпочалися у 2018 році, а активна фаза будівництва стартувала у 2021-му. У подальшому проєкт неодноразово ставав предметом публічних дискусій. Зокрема, у вересні 2022 року депутат Київради Владислав Трубіцин заявив про можливу незаконність реконструкції через відсутність необхідних дозволів. Водночас представники архітектурно-конструкторського бюро Viharev наголошували, що йдеться не про реконструкцію, а про ремонтні роботи, які мають інший юридичний статус.
У травні 2023 року департамент міського благоустрою Київська міська державна адміністрація видав дозвільні документи на проведення будівельних і земляних робіт компанії «Гювенксхаус», яка виступала підрядником. Водночас ця компанія, як і інша структура — «Гранада–82», пов’язана з Ігорем Тинним, що додавало проєкту бізнесового виміру.
На початку 2024 року роботи на об’єкті активізувалися: зокрема, у лютому розпочалася підготовка задньої частини кесона до ревіталізації. На фінальному етапі планувалося встановлення сучасних конструкцій із горизонтальними ламелями з кортен-сталі, що мало надати споруді нового архітектурного вигляду. Завершення робіт очікували до кінця травня 2024 року, однак ці плани не були реалізовані.
Зупинка проєкту демонструє ширший тренд, характерний для воєнного часу: переорієнтацію ресурсів із культурних і комерційних ініціатив на критично важливі сфери. Водночас сама ідея трансформації кесона не зникає, а адаптується до нових реалій. Формування громадського простору з військово-мистецьким наповненням може стати прикладом того, як міська інфраструктура інтегрує пам’ять про війну в культурне середовище.
Кесон у парку «Наталка» залишається унікальним об’єктом не лише з інженерної, а й з історичної точки зору. Його незавершене будівництво та подальша доля відображають зміну епох і підходів до міського розвитку. Сьогодні він опинився на перетині інтересів громади, бізнесу та держави, що робить його майбутнє показовим для всієї міської політики Києва.
Очікується, що після перегляду концепції та стабілізації економічної ситуації роботи можуть бути відновлені. Водночас ключовим фактором залишатиметься баланс між комерційною доцільністю, суспільним інтересом і збереженням історичної спадщини. У цьому контексті кейс кесона може стати тестом для нових підходів до ревіталізації складних об’єктів у великих містах.
