Російський удар по Броварах знищив один із ключових логістичних об’єктів найбільшого українського онлайн-ритейлера Rozetka. Вартість зруйнованого розподільчого центру становила близько 70 мільйонів доларів, а втрати товарних запасів компанія оцінює у мільярди гривень. Об’єкт не підлягає відновленню, а його знищення стало одним із найбільших одноразових ударів по інфраструктурі українського ритейлу за час повномасштабної війни.
Про масштаби збитків повідомила співзасновниця Rozetka Ірина Чечоткіна. За її словами, компанія фактично втратила стратегічний логістичний вузол, який протягом років забезпечував обробку величезного потоку замовлень. Розподільчий центр у Броварах працював із 2017 року та міг обробляти понад 100 тисяч замовлень на добу. Після російської атаки відновити його в попередньому вигляді вже неможливо.
Для Rozetka це означає не лише прямі втрати від руйнування будівель, обладнання та складської інфраструктури. Значно більший фінансовий удар пов’язаний із товарними запасами, які зберігалися на території центру. Йдеться про продукцію на мільярди гривень, частина якої належала самій компанії, а частина могла бути пов’язана з продавцями та партнерами маркетплейсу. Таким чином, наслідки удару виходять далеко за межі одного бізнесу та можуть зачепити значну кількість постачальників.
Особливо гостро постає питання страхування воєнних ризиків. Чечоткіна зазначила, що страхові компанії не готові повноцінно покривати збитки такого масштабу. Для великих підприємств, які працюють у країні під постійною загрозою ракетних і дронових атак, це фактично означає, що значна частина ризиків залишається на самому бізнесі.
Коли йдеться про об’єкти вартістю в десятки мільйонів доларів, звичайні страхові механізми перестають працювати так, як у мирний час. Компанії можуть інвестувати у протипожежний захист, резервні склади, розосередження логістики та системи безпеки, однак повністю захистити великий розподільчий центр від прямого російського удару практично неможливо.
На цьому тлі співзасновниця Rozetka закликала державу створити механізм підтримки для бізнесів, які зазнали масштабних воєнних збитків. Зокрема, вона запропонувала дозволити таким компаніям відтермінувати сплату податків, щоб вивільнити ресурси для відновлення роботи.
За словами Чечоткіної, масштаб втрат настільки великий, що без додаткової підтримки навіть великим компаніям може бути складно швидко відновити інфраструктуру та операційні процеси. Йдеться не стільки про прямі компенсації з бюджету, скільки про створення умов, за яких бізнес отримає час для стабілізації після удару.
Для української економіки ця дискусія має значно ширше значення. Росія систематично атакує не лише енергетичну чи військову інфраструктуру, а й склади, виробництва, логістичні центри та інші об’єкти приватного бізнесу. Кожен такий удар означає втрату робочих місць, податкових надходжень, товарних запасів і логістичних можливостей.
Знищення великого розподільчого центру також створює додаткове навантаження на всю систему доставки. Компаніям доводиться терміново перенаправляти потоки товарів на інші склади, змінювати маршрути, збільшувати навантаження на резервні логістичні майданчики та перебудовувати ланцюги постачання. Навіть якщо продажі продовжуються, операційна вартість такої перебудови може бути надзвичайно високою.
Розподільчий центр Rozetka у Броварах був одним із символів масштабування української електронної комерції. Його запуск у 2017 році дозволив компанії значно наростити швидкість обробки замовлень та підтримати подальше зростання онлайн-торгівлі в Україні. Тепер об’єкт, створення якого коштувало десятки мільйонів доларів, фактично доведеться будувати заново в іншому форматі або замінювати мережею нових логістичних потужностей.
Для українського бізнесу цей випадок ще раз показує, наскільки високою стала ціна роботи під час війни. Навіть найбільші компанії з розвиненою інфраструктурою, резервами та фінансовими можливостями можуть за одну ніч втратити об’єкти, у які інвестували роками.
Питання тепер полягає не лише в тому, як швидко Rozetka зможе перебудувати свою логістику, а й у тому, чи з’являться в Україні системні механізми страхування та державної підтримки для компаній, які втрачають активи через російські удари. Без таких інструментів кожна нова атака створює ризик того, що відновлюватися бізнесу доведеться виключно власним коштом.
