У Польщі розпочали будівництво антидронної системи на кордоні з Білоруссю, що стало відповіддю на зростання безпекових ризиків у регіоні та інциденти з проникненням безпілотників у повітряний простір країни. Про старт робіт повідомив міністр внутрішніх справ Польщі Марцін Кєрвінський, наголосивши, що йдеться про комплексний проєкт, який має суттєво посилити спроможності держави у сфері контролю та захисту східного кордону. Перший радар уже встановили на спостережній вежі висотою понад 70 метрів, що стало початковим елементом майбутньої системи протидії дронам.
Антидронну інфраструктуру будують на чотирьох уже зведених спостережних вежах уздовж кордону з Білоруссю. Саме на цих об’єктах формується так званий кластер, який планують ввести в експлуатацію вже в січні. На першому етапі система зможе самостійно виявляти й відстежувати повітряні об’єкти, що рухаються зі сходу, зокрема з боку білоруського кордону. У подальшому її функціонал розширять, щоб забезпечити можливість нейтралізації безпілотників, які становитимуть загрозу для цивільної та військової інфраструктури.
Ключовим елементом системи став дрон SG Mados 350E, який раніше презентували під час конференції за участі прем’єр-міністра Польщі Дональда Туска. Цей безпілотний комплекс призначений для розвідки, спостереження та інтеграції з іншими елементами протидронної оборони. Його використання у зв’язці з радіолокаційними станціями дозволяє створити багаторівневу систему контролю повітряного простору на прикордонних територіях.
Рішення про розгортання антидронної системи ухвалили на тлі зростання кількості інцидентів, пов’язаних із російськими безпілотниками. У ніч із 9 на 10 вересня чотири польські аеропорти були змушені тимчасово припинити роботу через атаку російських дронів, які залетіли на територію Польщі під час масованого удару по Україні. Йшлося про аеропорти в Ряшеві, Любліні та два летовища у Варшаві. Тоді польські сили безпеки діяли в екстреному режимі, а російські безпілотники збивали винищувачами. До пошуку уламків збитих цілей на землі залучили підрозділи територіальної оборони.
Цей інцидент став тривожним сигналом для польської влади та суспільства. Вперше за час повномасштабної війни в Україні загроза від російських дронів настільки безпосередньо торкнулася польської цивільної інфраструктури. Тимчасове закриття аеропортів продемонструвало, наскільки вразливою може бути авіаційна й транспортна система країни в умовах гібридної війни та непередбачуваних дій з боку Росії.
Після цього Україна та Польща підписали меморандум про створення спільної робочої групи з безпілотних авіаційних систем. Документ передбачає поглиблення співпраці у сфері протидії дронам, проведення спільних навчань, обмін оперативними знаннями та практичним досвідом. Країни також домовилися про спільну розробку й тестування методів застосування та нейтралізації безпілотників, а також інтеграцію інноваційних технологій у системи оборони та безпеки.
Наприкінці вересня напруга в регіоні знову зросла. Повітряний простір у районі Любліна та Ряшева тимчасово закрили через так звану незаплановану військову активність. Це сталося під час чергових російських ударів по Україні. Польські військові підняли в повітря винищувачі та активували наземні системи протиповітряної оборони, демонструючи готовність оперативно реагувати на будь-які загрози з повітря.
У цьому контексті будівництво антидронної системи на кордоні з Білоруссю виглядає логічним і своєчасним кроком. Польща фактично визнає, що війна Росії проти України створює ризики не лише для безпосередніх учасників бойових дій, а й для сусідніх країн. Безпілотники стали одним із головних інструментів сучасної війни, і їх використання дедалі частіше виходить за межі зони бойових дій.
Для України ці події мають особливе значення, адже вони демонструють зростання усвідомлення безпекових викликів серед європейських партнерів. Польща, яка залишається одним із ключових союзників України, послідовно інвестує в захист власного повітряного простору та водночас поглиблює співпрацю з Києвом у сфері безпілотних технологій. Це створює основу для спільної архітектури безпеки в регіоні та підвищує готовність до протидії новим загрозам.
Антидронна система на кордоні з Білоруссю є не лише технічним проєктом, а й політичним сигналом. Польща демонструє, що сприймає ризики серйозно й готова діяти на випередження. В умовах нестабільної безпекової ситуації у Східній Європі такі рішення стають частиною ширшої стратегії стримування та захисту, яка безпосередньо впливає і на безпеку України.
