Міжнародний аеропорт «Львів» опинився під загрозою через новий генеральний план забудови села Сокільники. Про це заявив заступник міського голови Львова з містобудування Любомир Зубач. За його словами, реалізація запланованої житлової забудови у приаеродромній зоні може створити ризики для подальшого розвитку найбільшого аеропорту Західної України та вплинути на його функціонування після відновлення повноцінного авіасполучення.
Державне підприємство «Міжнародний аеропорт Львів» звернулося до суду з вимогою оскаржити новий генплан Сокільників. У компанії наголошують, що масштабна житлова забудова в безпосередній близькості до летовища суперечить стратегічним планам розвитку інфраструктури та може створити довгострокові обмеження для роботи аеропорту. Йдеться не лише про поточну діяльність, а й про перспективи створення на базі львівського аеропорту потужного пасажирського й вантажного хабу.
Любомир Зубач звернувся до президента та прем’єр-міністерки України із закликом втрутитися в ситуацію та запобігти забудові приаеродромної частини. Він підкреслив, що аеропорт має загальнонаціональне значення, особливо в контексті післявоєнного відновлення економіки та логістики. На його думку, рішення щодо таких територій повинні ухвалюватися з урахуванням державних інтересів, а не виключно локальних планів розвитку.
Міністерство розвитку громад і територій України надіслало лист, у якому підтвердило намір розвивати територію біля аеропорту та створювати там вантажний термінал. Це свідчить про стратегічне бачення держави щодо використання інфраструктурного потенціалу Львова. У разі відкриття повітряного простору після завершення війни львівський аеропорт може відіграти ключову роль у відновленні авіаперевезень на заході країни.
За словами Зубача, новий генплан передбачає зведення 14 житлових кварталів загальною площею понад мільйон квадратних метрів. Частина цієї території розташована в зонах шумового впливу аеропорту, де рівень шуму вдень може досягати 85 децибелів. Згідно з державними санітарними нормами, житлова забудова в таких умовах допускається лише за наявності спеціальних шумозахисних заходів. Проте забезпечити ефективний захист для такої масштабної території буде вкрай складно й фінансово обтяжливо.
У компанії застерігають, що поява великої кількості житла поблизу злітно-посадкової смуги може призвести до масових скарг мешканців на шум від літаків. Подібна практика відома в європейських містах, де житлова забудова поблизу аеропортів згодом ставала підставою для судових позовів і вимог обмежити польоти, особливо в нічний час. У разі реалізації такого сценарію львівському аеропорту доведеться або скорочувати нічні рейси, або переглядати плани розвитку, що суттєво зменшить його конкурентоспроможність.
Окрім шумового фактору, представники аеропорту звертають увагу на транспортні ризики. Якщо населення Сокільників зросте до 50 тисяч осіб, а відповідна дорожня та громадська інфраструктура не буде модернізована, це може спричинити серйозні затори. Перевантаженість доріг ускладнить під’їзд до аеропорту та негативно вплине на логістику. В умовах майбутнього відновлення авіаперевезень це може стати критичним фактором.
Інформація про можливі ризики для аеропорту з’явилася ще у квітні 2025 року. Тоді в держпідприємстві закликали місцеву владу переглянути генплан і врахувати потенційні наслідки для стратегічної інфраструктури. У компанії наголошували, що львівський аеропорт після завершення війни може стати важливим центром для пасажирських і вантажних перевезень, зокрема для транзиту товарів між Україною та країнами ЄС.
Експерти з містобудування зазначають, що приаеродромні території мають особливий правовий статус і потребують комплексного планування. Розміщення житла в зонах підвищеного шумового навантаження та ризику може створити довгострокові конфлікти між мешканцями й оператором аеропорту. У багатьох країнах світу такі зони обмежують для житлової забудови, натомість відводять їх під логістичні або промислові об’єкти.
Питання забудови Сокільників виходить за межі локального конфлікту. Воно стосується балансу між житловим розвитком громад і збереженням інфраструктурного потенціалу держави. У період післявоєнного відновлення Україна потребуватиме ефективної транспортної системи, і львівський аеропорт може стати одним із ключових елементів цієї системи.
Подальша доля генплану залежатиме від судового розгляду та позиції центральної влади. Водночас дискусія вже продемонструвала, що питання планування територій біля стратегічних об’єктів потребує координації між місцевими громадами, містом і державою. Від ухвалених рішень залежить не лише розвиток Сокільників, а й перспективи авіаційного хабу на заході країни.
