Російські війська завдали масованого удару по «основі енергомережі» України. Про це повідомив міністр енергетики України Денис Шмигаль. Під атакою опинилися ключові об’єкти високовольтної інфраструктури, зокрема підстанції та повітряні лінії напругою 750 кВ і 330 кВ, а також Бурштинська й Добротвірська теплоелектростанції. Наслідком стала різка дестабілізація роботи енергосистеми та введення масштабних обмежень електропостачання.
У ніч на 7 лютого Україну атакували понад 400 ударних дронів і близько 40 ракет різних типів, повідомив президент Володимир Зеленський. За його словами, пошкодження зафіксовані у Волинській, Івано-Франківській, Львівській, Рівненській, Вінницькій, Київській і Харківській областях. Метою обстрілу стали вузлові елементи об’єднаної енергосистеми, від стабільності яких залежить баланс виробництва та споживання електроенергії по всій країні.
За інформацією Міністерства енергетики, під ударом опинилися магістральні лінії 750 кВ і 330 кВ, які забезпечують передачу великих обсягів електроенергії між регіонами. Пошкодження таких ліній створює ризик розбалансування мережі, адже саме вони виконують роль «каркаса» енергосистеми. Крім того, атак зазнали Бурштинська та Добротвірська ТЕС — важливі генеруючі об’єкти західного енерговузла.
Унаслідок загрози нестабільності персонал атомних електростанцій був змушений розвантажити блоки. Це стандартна захисна процедура, яка дозволяє уникнути аварійних ситуацій у разі коливань частоти та напруги в мережі. Зменшення генерації з боку АЕС, у свою чергу, потребує жорсткіших обмежень для споживачів.
Наразі по всій Україні застосовано 4,5–5 черг графіків відключень. Це означає, що в середньому електропостачання відсутнє понад 16 годин на добу. У східних і північних областях діють спеціальні графіки аварійних відключень, які можуть запроваджуватися без попередження залежно від поточного стану мережі. Енергетики наголошують, що обмеження є вимушеним кроком для збереження цілісності системи.
Масований характер атаки свідчить про спробу завдати системного удару по критичній інфраструктурі. Одночасне застосування сотень дронів і десятків ракет різних типів ускладнює роботу протиповітряної оборони та збільшує ризик прориву до цілей. Пошкодження в кількох областях одночасно створюють додаткове навантаження на ремонтні бригади та резервні потужності.
Економічні наслідки удару можуть бути відчутними. Тривалі відключення впливають на роботу промисловості, транспорту, малого та середнього бізнесу. Підприємства змушені переходити на генератори або зменшувати виробничі обсяги. Для населення це означає обмеження роботи побутової техніки, перебої з водопостачанням і теплом у разі зупинки насосних станцій та котелень.
Водночас енергетики продовжують аварійно-відновлювальні роботи. Пріоритетом є відновлення магістральних ліній та підстанцій, які забезпечують транзит електроенергії між регіонами. Частину пошкоджених елементів можна замінити протягом кількох діб, однак складні трансформатори та високовольтне обладнання потребують більше часу та спеціалізованих ресурсів.
Міністр енергетики наголосив, що Україна продовжує співпрацювати з міжнародними партнерами для посилення захисту енергооб’єктів і постачання необхідного обладнання. З початку повномасштабної війни енергосистема вже пережила кілька хвиль масованих атак, і кожного разу її вдавалося стабілізувати. Однак нинішній удар є одним із найпотужніших за останній період.
Президент Володимир Зеленський зазначив, що атаки на енергетику мають на меті посіяти паніку та підірвати економічну стійкість країни. За його словами, держава робить усе можливе для захисту інфраструктури та відновлення електропостачання. Паралельно триває робота з удосконалення системи протиповітряної оборони.
Ситуація в енергосистемі залишається складною, але контрольованою. Громадян закликають максимально економно споживати електроенергію та дотримуватися офіційних графіків відключень. Від рівня навантаження залежить швидкість стабілізації мережі та можливість скорочення тривалості обмежень.
