Кабінет Міністрів України ухвалив рішення вилучити з Державного реєстру нерухомих пам’яток України об’єкт під назвою «Пам’ятне місце, де відбувалася Переяславська рада» у місті Переяслав Київської області. Пам’ятка мала статус історії національного значення. Відповідну постанову уряд затвердив 4 лютого за поданням Міністерства культури України.
Рішення ухвалено на виконання Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні й деколонізацію топонімії». У Міністерстві культури зазначили, що йдеться про послідовний крок з очищення публічного простору та державних реєстрів від наративів, сформованих у межах російської імперської та радянської історичної політики.
У відомстві наголошують, що сам об’єкт пов’язаний із поширенням історичного міфу про «возз’єднання» України з Росією 1654 року. Така інтерпретація подій Переяславської ради була сформована в дореволюційній російській історіографії та остаточно закріплена у радянський період. Саме вона десятиліттями домінувала в офіційних підручниках, музеях та пам’ятних місцях, формуючи уявлення про нібито природну й історично зумовлену єдність двох держав.
У СРСР цей наратив використовувався для обґрунтування концепції «віковічного прагнення українського народу до возз’єднання з російським» і став складовою ідеології формування «нової історичної спільноти — радянського народу». За оцінкою Мінкульту, така інтерпретація фактично нівелювала українські державницькі традиції, зокрема досвід національно-визвольної війни 1648–1657 років, а також події Української революції 1917–1921 років. У фокусі радянської історичної політики перебувала ідея підпорядкування української державності ширшому імперському проекту.
Вилучення пам’ятки з реєстру не означає заперечення самого факту проведення Переяславської ради, але змінює її статус у державній системі охорони культурної спадщини. Фактично йдеться про перегляд символічного значення об’єкта та його ролі в сучасній політиці пам’яті. У міністерстві підкреслюють, що держава має право переосмислювати історичні події з огляду на сучасні наукові підходи та безпекові виклики.
В умовах повномасштабної війни Росії проти України питання історичних інтерпретацій набуває особливого значення. За даними Мінкульту, наратив про «возз’єднання» продовжує використовуватися російською владою для обґрунтування територіальних претензій і просування тез про нібито «історичну бездержавність» України. Саме тому, наголошують у відомстві, важливо позбавляти державні реєстри об’єктів, які закріплюють імперські міфи на рівні офіційної символіки.
Процес деколонізації топоніміки та культурної спадщини триває в Україні з 2022 року, однак після початку повномасштабного вторгнення він значно активізувався. Йдеться не лише про перейменування вулиць чи демонтаж пам’ятників, а й про системну ревізію статусів пам’яток, що формувалися в радянський період. За словами урядовців, мета полягає не у знищенні історії, а у звільненні публічного простору від інтерпретацій, які працюють на користь держави-агресора.
У політичному вимірі рішення Кабміну демонструє намір синхронізувати гуманітарну політику з безпековими інтересами держави. Переосмислення символічних маркерів, пов’язаних із російською імперською спадщиною, розглядається як частина ширшої стратегії протидії інформаційній війні. Історична пам’ять у цьому контексті стає не лише академічним питанням, а й елементом національної стійкості.
Водночас рішення може викликати дискусії серед істориків та місцевих громад щодо подальшого використання території та формату вшанування подій середини XVII століття. Очікується, що подальші кроки будуть спрямовані на вироблення сучасної концепції представлення історії Переяславської ради без імперських трактувань.
Таким чином, вилучення пам’ятки з реєстру стало черговим етапом у формуванні нової політики пам’яті, яка враховує як історичні дослідження, так і реалії війни. Держава сигналізує про готовність переглядати усталені символи, якщо вони суперечать принципам суверенітету та незалежності України.
