Верховний Суд скасував рішення судів попередніх інстанцій у справі забудови на вулиці Поповича, 6 у Львові та ухвалив нове рішення на користь прокуратури. Про це йдеться у постанові від 17 лютого 2026 року, оприлюдненій у відкритому доступі. Документ є остаточним і не підлягає оскарженню, що фактично ставить крапку в багаторічному судовому спорі навколо будівництва в історичному ареалі міста.
Йдеться про земельну ділянку, розташовану в межах історичної частини Львова, де планували знести наявну двоповерхову будівлю та звести п’ятиповерховий житловий будинок із двоповерховим підземним паркінгом. Проєкт викликав суспільний резонанс ще на етапі обговорення. Проти забудови виступили мешканці навколишніх будинків, представники громадських організацій, Міністерство культури та прокуратура. Основним аргументом опонентів було те, що нова будівля не відповідає вимогам законодавства щодо збереження історичного середовища та може порушити цілісність архітектурного ансамблю.
Раніше прокуратура намагалася оскаржити рішення Львівської міської ради, яким було затверджено детальний план території та фактично відкрито шлях до реалізації проєкту. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. У межах розгляду справи призначили судову експертизу, яка встановила, що проєкт не порушує чинних норм містобудівного законодавства, а існуюча двоповерхова будівля перебуває у критичному технічному стані та підлягає знесенню.
В апеляційній скарзі прокуратура наполягала, що спірний детальний план території фактично передбачає зведення шестиповерхового будинку в межах історичного ареалу, що суперечить вимогам законодавства та Генеральному плану Львова. На думку сторони обвинувачення, параметри забудови не відповідали встановленим обмеженням щодо висотності та щільності в історичній частині міста. Однак Восьмий апеляційний адміністративний суд не підтримав ці доводи та залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Ситуація змінилася після перегляду справи Верховним Судом. Судді дійшли висновку, що під час ухвалення рішень попередні інстанції не надали належної оцінки всім обставинам та нормам законодавства, які регулюють забудову в історичних ареалах. У результаті Верховний Суд скасував рішення першої та апеляційної інстанцій і ухвалив нове — на користь прокуратури. Це означає, що попереднє рішення міськради, яке дозволяло будівництво, визнано протиправним.
Рішення має ширший контекст для містобудівної політики Львова та інших історичних міст України. Питання збереження історичного середовища регулярно стає предметом конфліктів між громадами, забудовниками та органами місцевого самоврядування. Баланс між розвитком міської інфраструктури та охороною культурної спадщини залишається складним завданням, особливо в умовах зростання попиту на житло в центральних районах.
Для прокуратури ця постанова стала принциповою перемогою у сфері захисту інтересів держави та громади. Вона демонструє, що судова система може втручатися в містобудівні процеси та коригувати рішення органів місцевої влади, якщо вони суперечать законодавству. Водночас для забудовників це сигнал про необхідність суворого дотримання процедур та врахування обмежень, пов’язаних зі статусом історичних територій.
Оскільки постанова Верховного Суду є остаточною та не підлягає оскарженню, реалізація проєкту в попередньому вигляді стає неможливою. Подальші дії сторін можуть полягати у розробці нового детального плану території з урахуванням висновків суду або у пошуку альтернативних варіантів використання ділянки.
Справу на вулиці Поповича, 6 уже називають прецедентною для Львова. Вона підкреслює важливість прозорості містобудівних рішень та дотримання норм, що регулюють забудову в історичних ареалах. Для міста, яке входить до переліку об’єктів всесвітньої спадщини, збереження архітектурної автентичності є не лише культурним, а й стратегічним питанням розвитку.
