Зеленський підписав закон про обов’язкове будівництво укриттів у нових будівлях

Президент України Володимир Зеленський підписав закон №4778-IX, який передбачає оновлення системи цивільного захисту та запроваджує обов’язкове будівництво укриттів у всіх нових житлових і інфраструктурних об’єктах. Документ спрямований на посилення безпеки населення в умовах повномасштабної війни та регулярних ракетних атак, які протягом останніх років стали одним із головних викликів для українських міст.

Новий закон змінює підхід до формування системи захисних споруд цивільного захисту. Відтепер питання створення укриттів мають бути інтегровані безпосередньо у містобудівну документацію на всіх рівнях планування. Це означає, що під час проєктування нових житлових комплексів, громадських будівель або інфраструктурних об’єктів укриття мають бути передбачені як обов’язковий елемент.

Йдеться не лише про традиційні бомбосховища, а й про сучасні укриття, які можуть використовуватися під час повітряних тривог, ракетних ударів або інших надзвичайних ситуацій. Закон встановлює нові правила для забудовників і органів місцевої влади, які мають забезпечити врахування питань безпеки ще на етапі планування забудови територій.

Однією з ключових змін є інтеграція фонду захисних споруд у систему містобудівного планування. Відтепер укриття мають бути передбачені у генеральних планах міст, детальних планах територій та інших документах, що визначають розвиток населених пунктів. Таким чином держава прагне створити системний підхід до формування мережі захисних споруд по всій країні.

Уряд наголошує, що новий закон є частиною масштабної реформи цивільного захисту, яка враховує досвід України під час війни. Масовані обстріли українських міст продемонстрували необхідність створення доступної та ефективної системи укриттів, здатної захистити населення у разі повітряної небезпеки.

Окрім вимог до будівництва укриттів, документ передбачає створення правових умов для розвитку сучасних центрів безпеки у громадах. Такі центри мають стати осередками підготовки населення до дій у надзвичайних ситуаціях, місцями навчання дітей та дорослих основам безпеки, а також платформами для взаємодії рятувальних служб.

У законі також передбачено створення спеціальних класів безпеки у громадах. Вони можуть працювати на базі навчальних закладів або інших громадських установ і будуть спрямовані на формування культури безпеки серед населення. У таких класах планується проводити навчання з цивільного захисту, першої допомоги та правил поведінки під час надзвичайних ситуацій.

Важливою складовою документа є уточнення функцій органів державної влади та місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту. Закон чіткіше визначає повноваження різних інституцій, що дозволить ефективніше координувати роботу під час кризових ситуацій.

Особлива увага приділяється цифровізації процесів обліку в системі цивільного захисту. Йдеться про створення сучасних цифрових реєстрів, які міститимуть інформацію про аварійно-рятувальні служби, пожежно-рятувальні підрозділи та інші структури, що забезпечують реагування на надзвичайні події.

Цифрові інструменти дозволять значно покращити координацію між різними службами, а також забезпечити швидкий доступ до інформації про наявні ресурси та можливості реагування. Це особливо важливо в умовах воєнного стану, коли швидкість прийняття рішень часто має вирішальне значення.

Закон також спрямований на підвищення ефективності роботи всіх суб’єктів цивільного захисту в умовах війни. Документ враховує нові виклики, з якими зіткнулася Україна після початку повномасштабного вторгнення Росії, зокрема регулярні обстріли міст і руйнування інфраструктури.

Ще одним важливим аспектом реформи є усунення застарілих норм і термінологічних неузгодженостей у чинному законодавстві. Протягом багатьох років система цивільного захисту регулювалася нормами, які не враховували сучасних загроз та змін у структурі державного управління.

Оновлення законодавчої бази має зробити систему цивільного захисту більш зрозумілою та ефективною. Уряд очікує, що нові правила дозволять створити сучасну мережу укриттів і підвищити готовність громад до різних видів надзвичайних ситуацій.

Експерти наголошують, що закон може суттєво змінити підхід до безпеки міського середовища. Якщо раніше укриття часто з’являлися як додатковий елемент або тимчасове рішення, то тепер вони мають стати невід’ємною частиною архітектурного планування та інфраструктури.

У довгостроковій перспективі реалізація закону може сприяти формуванню нової моделі безпечних міст, де цивільний захист є інтегрованим елементом розвитку територій. Це особливо важливо для країни, яка продовжує жити в умовах воєнної загрози.

Підписання закону стало одним із кроків у напрямку системного оновлення підходів до безпеки населення. Українська влада наголошує, що створення сучасної інфраструктури укриттів є необхідною умовою для захисту громадян та підвищення стійкості держави перед загрозами війни.