У Львові завершили обстеження історичного ансамблю Бернардинського монастиря XVII століття, який постраждав унаслідок атаки російських дронів 24 березня. За результатами інспекції один із житлових будинків, розташованих у межах комплексу на площі Соборній, визнано аварійним і непридатним для проживання. Про це повідомили у міській раді після технічного аналізу пошкоджень і стану конструкцій.
Йдеться про будівлю, яка історично була частиною оборонної інфраструктури монастиря і виконувала функцію казематів. У сучасний період вона використовувалася як житлова забудова, однак пряме влучання дрона спричинило масштабні руйнування. Знищено дах і міжповерхові перекриття, вигоріли дерев’яні конструкції, пошкоджені несучі стіни. Усередині зафіксовано обвали, руйнування сходових клітин і втрату частини історичних елементів. Крім того, спостерігаються наслідки інтенсивної пожежі, що значно ускладнює подальше відновлення. Фахівці зазначають, що окремі конструкції залишаються нестабільними і можуть продовжити руйнуватися.
Інші частини ансамблю зазнали менш критичних ушкоджень, однак також потребують втручання. Зокрема, у церкві Святого Андрія вибито чотири з шістнадцяти вітражних композицій, ще одна зазнала часткового пошкодження. При цьому більшість вітражів вдалося зберегти завдяки захисним заходам, які були впроваджені раніше. Дзвіниця, збудована у XVIII столітті, також отримала пошкодження, а в архівному приміщенні комплексу вибито кілька вікон.
Після обстеження міська влада ухвалила рішення оперативно законсервувати пошкоджені елементи. Віконні отвори у церкві та дзвіниці планують закрити, щоб запобігти подальшому впливу погодних умов і руйнуванню конструкцій. Вітражне скло, що залишилося, демонтують для збереження і подальшої реставрації. Паралельно розпочато роботу з оцінки завданих збитків. До процесу залучають експертів у сфері охорони культурної спадщини, які мають визначити масштаб втрат і підготувати детальний план відновлення.
Ансамбль Бернардинського монастиря є однією з ключових історичних пам’яток Львова. До його складу входять сакральні, оборонні та житлові споруди, що формують цілісний архітектурний комплекс ранньомодерного періоду. Руйнування таких об’єктів має не лише локальні наслідки, а й впливає на культурний ландшафт міста та національну спадщину загалом.
Атака на Львів 24 березня стала частиною ширшої хвилі ударів по цивільній інфраструктурі. Окрім монастирського комплексу, пошкоджень зазнали й інші об’єкти у центральній частині міста та в житлових районах. Зокрема, постраждали будівлі на вулиці Степана Бандери, серед яких є пам’ятки архітектури місцевого значення, а також культурні установи, включно з музеєм, що має історичну цінність.
Фахівці наголошують, що подібні удари створюють довгострокові ризики для збереження культурної спадщини. Навіть незначні пошкодження можуть призвести до поступового руйнування об’єктів, якщо не буде проведено своєчасних консерваційних робіт. У випадку з Бернардинським монастирем ключовим завданням є стабілізація конструкцій і недопущення подальших втрат до початку повноцінної реставрації.
Міська влада заявляє про намір зберегти історичний комплекс і відновити його з урахуванням автентичності. Однак реалізація таких проєктів потребує значних ресурсів, часу та залучення вузькопрофільних спеціалістів. Водночас ситуація вкотре підкреслює вразливість культурної інфраструктури в умовах війни та необхідність системного підходу до її захисту.
У контексті триваючих бойових дій питання збереження історичних пам’яток набуває стратегічного значення. Кожен пошкоджений об’єкт — це не лише матеріальна втрата, а й удар по історичній пам’яті та ідентичності. Відновлення таких споруд стає частиною ширшого процесу відновлення країни, де культура відіграє не менш важливу роль, ніж економіка чи інфраструктура.
