Команда Guess Line Architects, яка стала переможцем відкритого архітектурного конкурсу на відновлення музею Роман Шухевич у Львові, офіційно оголосила про вихід із проєкту. Про це повідомив співзасновник бюро Андрій Лесюк, зазначивши, що рішення стало результатом тривалого конфлікту навколо концепції відбудови та неможливості реалізувати авторське бачення в існуючих умовах.
За словами Лесюка, команда працювала над проєктом протягом двох років, проходячи всі необхідні етапи — від дослідження історичної будівлі до участі у робочих групах, засіданнях наглядових і консультативних рад. Архітектори співпрацювали з реставраторами, істориками та профільними фахівцями, намагаючись поєднати сучасні підходи до архітектури з максимально можливим збереженням автентичних елементів. Особливу увагу приділяли віднайденим під час розбору руїн фрагментам будівлі, зокрема сходам, які мають символічне значення як місце останнього бою Шухевича.
Однак, як зазначає архітектор, процес поступово ускладнювався. Одним із ключових факторів він називає політичний тиск, який, за його словами, призвів до втрати наукового керівника проєкту. Це, у свою чергу, спричинило затримки та втрату напрацьованого матеріалу, що відкинуло команду назад на кілька місяців. У таких умовах архітекторам довелося шукати компроміси, аби зберегти саму можливість реалізації проєкту.
Зокрема, Guess Line Architects погодилися змінити свою конкурсну концепцію. Якщо початково вона передбачала сучасне архітектурне рішення із збереженням ключових історичних елементів і художнім осмисленням руйнування, то згодом команда підтримала ідею відновлення історичного фасаду. Такий крок був спрямований на досягнення консенсусу з консультативною радою та прискорення погодження проєкту.
Втім навіть після внесення змін, як стверджує Лесюк, проєкт команди не був затверджений. Натомість, за його словами, на базі підготовленої ними наукової та проєктно-кошторисної документації було створено інший варіант відбудови, який і отримав погодження. Саме цей момент став ключовим для рішення про вихід із проєкту, оскільки архітектори вважають його таким, що суперечить професійній етиці, авторському праву та базовим принципам справедливості.
У своїй заяві команда наголосила, що це було непросте рішення, адже проєкт мав для них не лише професійне, а й емоційне значення. Водночас архітектори подякували всім, хто підтримував їхню роботу, а також Львівська міська рада за співпрацю. Вони також підкреслили, що, попри вихід із процесу, вважають відновлення музею необхідним і важливим для збереження історичної пам’яті.
У міській владі Львова запевнили, що ситуація не вплине на подальшу реалізацію проєкту. Керуючий справами виконкому Євген Бойко зазначив, що основою для затвердженого рішення залишаються напрацювання команди-переможця конкурсу. За його словами, навіть після офіційного виходу архітектори погодилися надавати консультаційну підтримку, що дозволить зберегти певну спадковість і якість проєкту.
Разом із тим у міськраді пояснили, що ключовою точкою розбіжностей стала концепція відновлення. Якщо команда Guess Line Architects пропонувала сучасне прочитання простору із частковим збереженням і осмисленням руйнувань, то консультативна рада при департаменті архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної військової адміністрації наполягла на повному відтворенні зовнішнього та внутрішнього вигляду будівлі у тому вигляді, який вона мала до руйнування.
Цей підхід відображає ширшу дискусію, яка триває в Україні щодо відбудови зруйнованих об’єктів культурної спадщини. Частина фахівців виступає за точну реконструкцію як спосіб збереження історичної автентичності, інші ж наполягають на необхідності сучасного переосмислення, яке враховує контекст війни та руйнувань. Ситуація навколо музею Шухевича стала яскравим прикладом цього конфлікту підходів.
Нагадаємо, що музей у Білогорщі був зруйнований у ніч на 1 січня 2024 року внаслідок російського обстрілу. Після цього у Львові оголосили відкритий архітектурний конкурс на його відновлення, переможцем якого і стала команда Андрія Лесюка. Проєкт мав стати не лише реконструкцією будівлі, а й символом стійкості та переосмислення історичної спадщини в умовах війни.
