17 квітня в Одесі на території колишнього санаторію «Чорне море» було повністю демонтовано дачу Мандражі — історичну будівлю кінця XIX століття, яка входила до архітектурного середовища узбережжя Великого Фонтану. Про знесення повідомили представники громадської організації «Спільна мета», наголосивши, що об’єкт знищили попри спроби надати йому охоронний статус. За їхніми словами, ситуація розвивалася за знайомим для міста сценарієм, коли історичні будівлі втрачають шанс на збереження через затягування процедур і швидкі дії забудовників.
Активісти зазначають, що процес надання дачі статусу щойно виявленої пам’ятки тривав, однак не був завершений. Саме ця обставина, на їхню думку, стала критичною, оскільки відсутність формального статусу дозволила здійснити демонтаж без юридичних перешкод у стислі терміни. Вони переконані, що будівлю знесли поспіхом, щоб не допустити її включення до переліку об’єктів культурної спадщини, що унеможливило б будь-які радикальні втручання.
Передумови до демонтажу сформувалися ще наприкінці 2025 року, коли було розпочато процедуру передачі території санаторію під забудову. 12 грудня Одеська міська рада ухвалила рішення про передачу земельної ділянки в оренду строком на десять років. Орендарем стала компанія ПрАТ «Платан Плюс», яка пов’язана із забудовником KADORR Group. Це рішення фактично відкрило шлях до подальших змін функціонального призначення території та підготовки до нових будівельних проєктів.
У березні 2026 року Одеська обласна військова адміністрація офіційно підтвердила, що дача Мандражі не внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. Водночас міське управління державного архітектурно-будівельного контролю повідомило про відсутність виданих дозволів на проведення будівельних робіт. Ця колізія — коли об’єкт не має охоронного статусу, але й формальних дозволів на роботи немає — створила правову невизначеність, якою, як вважають активісти, скористалися забудовники.
6 квітня представники громадського сектору звернулися до обласної адміністрації з вимогою терміново обстежити будівлю та надати їй статус щойно виявленої пам’ятки. Таке рішення могло б тимчасово зупинити будь-які роботи до завершення експертної оцінки. Однак звернення залишилося без відповіді, і вже за кілька днів після цього будівлю було повністю демонтовано. Ця швидкість дій викликала додаткові підозри щодо скоординованості процесу.
За словами представників ГО «Спільна мета», ситуація з дачею Мандражі є показовою для Одеси, де подібні випадки повторюються системно. Вони описують механізм як послідовність дій: спочатку об’єкт не отримує охоронного статусу, потім відбувається його швидке знесення, після чого територія використовується під нову забудову. Така практика, на їхню думку, підриває зусилля зі збереження історичного середовища міста та створює ризики втрати унікальних архітектурних об’єктів.
Дача Мандражі була зведена наприкінці XIX століття та вважалася частиною історичного ландшафту 13-ї станції Великого Фонтану. У радянський період будівлю реконструювали та інтегрували до санаторного комплексу «Чорне море», що змінило її первісний вигляд, але не позбавило історичної цінності. Вона залишалася одним із небагатьох прикладів дачної архітектури того часу, які збереглися в прибережній зоні Одеси.
Знесення будівлі викликало хвилю обговорень серед містян, урбаністів та експертів у сфері охорони культурної спадщини. Частина з них вказує на необхідність реформування процедур надання охоронного статусу, які сьогодні можуть тривати роками і не гарантують результату. Інші наголошують на слабкому контролі за дотриманням містобудівного законодавства та відсутності ефективних механізмів реагування на подібні інциденти.
Ситуація також ставить під сумнів баланс між інтересами розвитку міста та збереженням його історичного обличчя. В умовах активної забудови прибережних територій Одеси питання збереження архітектурної спадщини стає дедалі гострішим. Втрата дачі Мандражі може стати ще одним аргументом у дискусії про необхідність чіткішого регулювання забудови та посилення відповідальності за знищення історичних об’єктів.
Наразі офіційної реакції щодо законності демонтажу та можливих наслідків для забудовника не оприлюднено. Водночас громадські організації заявляють про намір домагатися розслідування обставин знесення та привернути увагу до проблеми на національному рівні. Вони вважають, що без системних змін подібні випадки продовжуватимуться, поступово знищуючи історичну тканину міста.
