Україна покращила свої показники у Всесвітньому індексі свободи преси, який щороку публікує міжнародна організація Reporters Without Borders. У новому рейтингу за 2026 рік держава піднялася з 62-го на 55-те місце серед 180 країн світу. Такий результат став одним із найбільш показових прикладів того, як навіть в умовах повномасштабної війни країна може зберігати роботу незалежних медіа та підтримувати професійну журналістику. На тлі глобального погіршення ситуації зі свободою слова український результат виглядає особливо контрастно, адже більшість держав або втратили позиції, або опинилися в категоріях із серйозними проблемами для журналістської діяльності.
У звіті організації наголошується, що Україна стала винятком серед країн, які перебувають у стані воєнного конфлікту. Експерти пояснюють позитивну динаміку високою активністю медіасектору, розвитком журналістських розслідувань та збереженням конкурентного інформаційного середовища. Попри постійні атаки Росії на цивільну інфраструктуру, обстріли редакцій, загибель журналістів і складну економічну ситуацію, українські медіа продовжують працювати, адаптуватися до нових реалій і виконувати функцію суспільного контролю.
Окремо у звіті згадується роль журналістів-розслідувачів, які під час війни не припинили висвітлювати теми корупції, державного управління, використання міжнародної допомоги та роботи чиновників. Саме прозорість політичних процесів та здатність медіа ставити незручні питання владі міжнародні експерти називають одним із ключових факторів покращення позицій України. У багатьох країнах під час війни чи криз свобода слова різко звужується, тоді як український інформаційний простір, попри обмеження воєнного часу, продовжує демонструвати високий рівень професійної конкуренції.
Директорка Institute of Mass Information Оксана Романюк наголосила, що живий медіасектор став однією зі стратегічних переваг України у протистоянні з Росією. За її словами, на відміну від російської системи, де незалежна журналістика фактично знищена, українські медіа продовжують функціонувати навіть у надзвичайно складних умовах. Саме ця різниця дедалі більше помітна міжнародній спільноті та впливає на сприйняття України як демократичної держави.
Загалом ситуація у світі зі свободою слова продовжує погіршуватися. У 2026 році міжнародні експерти зафіксували історичний мінімум за останні двадцять п’ять років. Уперше більш ніж половина держав світу опинилася у категоріях із «складною» або «дуже серйозною» ситуацією щодо свободи преси. На думку аналітиків, на це впливають політичний тиск на редакції, концентрація медіавласності, поширення пропаганди, економічна криза медіа та зростання авторитарних тенденцій у багатьох країнах.
Навіть держави, які традиційно вважалися стабільними демократіями, цього року втратили позиції. Помітне падіння продемонстрували Сполучені Штати, де експерти відзначають посилення політичної поляризації, тиск на журналістів та погіршення умов роботи незалежних редакцій. У багатьох країнах світу журналісти дедалі частіше стикаються з судовими переслідуваннями, інформаційними кампаніями дискредитації та фізичними погрозами.
Лідером рейтингу вже десятий рік поспіль залишається Norway, яка демонструє стабільно високий рівень захисту журналістів, незалежності редакцій та доступу до інформації. Натомість останню позицію продовжує займати Eritrea, яку міжнародні організації вважають однією з найбільш закритих держав світу. Найбільший прогрес у цьогорічному рейтингу продемонструвала Syria, яка піднялася одразу на 36 позицій після падіння режиму Башара Асада та часткової лібералізації інформаційного середовища.
У регіоні Східної Європи та Центральної Азії загальна ситуація також погіршується. Більшість країн демонструють падіння рівня свободи слова через посилення контролю держави над інформаційним простором. Особливо критичною залишається ситуація в Belarus та Russia, які опинилися відповідно на 165-му та 172-му місцях. У звіті підкреслюється, що Росія залишається однією з держав із найбільшою кількістю ув’язнених журналістів у світі. Крім того, саме РФ міжнародні організації називають країною, яка утримує найбільшу кількість полонених українських журналістів.
Аналітики наголошують, що інформаційна війна стала одним із ключових фронтів сучасних конфліктів. Саме тому незалежна журналістика дедалі більше сприймається не лише як елемент демократії, а й як складова національної безпеки. Український досвід показує, що навіть під час масштабної війни медіа можуть залишатися активними, критичними та впливовими. Це також формує довіру міжнародних партнерів і підтримує репутацію держави на міжнародній арені.
Єдиною країною Східної Європи, яка отримала оцінку «задовільний рівень свободи преси», залишається Moldova, що посіла 31-ше місце. Експерти пояснюють це проведенням реформ, посиленням незалежності медіа та активною співпрацею із західними інституціями. Водночас загальний середній показник для регіону продовжує стрімко знижуватися, а тиск на журналістику стає дедалі системнішим.
Для України цьогорічний результат став не лише символічним успіхом, а й сигналом міжнародному середовищу про стійкість демократичних інституцій навіть в умовах війни. Попри всі виклики, українські журналісти продовжують працювати у прифронтових містах, документувати воєнні злочини, розслідувати корупцію та інформувати суспільство про події в країні. Саме це, на думку міжнародних експертів, стало одним із факторів, який дозволив Україні покращити свої позиції у світовому рейтингу свободи преси.
