Екскерівнику Офісу президента Андрію Єрмаку повідомили про підозру у справі про можливу легалізацію коштів, одержаних злочинним шляхом. За даними НАБУ, його дії кваліфікували за частиною 3 статті 209 Кримінального кодексу України. Максимальна санкція цієї статті передбачає до 15 років позбавлення волі. Йдеться про справу, у якій слідство перевіряє можливу участь організованої групи в легалізації 460 мільйонів гривень через елітне будівництво під Києвом. Для української політики ця новина стала резонансною не лише через масштаби суми, а й через статус фігурантів, адже в матеріалах слідства згадуються люди, які роками перебували поруч із найвищими рівнями влади.
Андрій Єрмак у коментарі «Схемам» заявив, що прокоментує ситуацію після завершення слідчих дій. Також він наголосив, що в нього «немає жодного будинку, є тільки одна квартира й один автомобіль». Це важлива позиція сторони захисту, адже на цьому етапі йдеться саме про підозру, а не про доведену вину. Остаточні висновки може робити лише суд. Водночас сама поява підозри колишньому керівнику Офісу президента вже створює серйозний політичний ефект: антикорупційні органи демонструють готовність працювати зі справами, які стосуються не другорядних чиновників, а людей із найвищого політичного кола.
За оновленими даними, НАБУ та САП повідомили про підозри ще шістьом учасникам імовірної схеми за тією ж статтею. Серед них, як зазначається, може бути колишній віцепрем’єр-міністр України, імовірно Олексій Чернишов, бізнесмен і керівник злочинної організації, викритої у листопаді 2025 року в межах спецоперації «Мідас», а також четверо інших осіб. У матеріалах слідства фігуранти описані через умовні позначення. «Че Гевара», як припускають, може стосуватися Чернишова, «Карлсон» — Тимура Міндіча, а «R2» — Андрія Єрмака. Такі коди часто використовуються в матеріалах кримінальних проваджень, щоб позначати учасників розмов, ролі або об’єкти без прямого називання на ранніх етапах комунікації.
У центрі справи — проєкт елітного будівництва під назвою «Династія». За версією НАБУ, група розпочала діяльність ще у 2018 році. Тоді фігурант операції «Мідас» «Че Гевара» став співзасновником компанії Bloom Development. У 2019 році ця компанія придбала чотири гектари землі в Козинській громаді на Київщині для майбутнього будівництва. Того ж року «Че Гевара» очолив Київську обласну військову адміністрацію, а наступного року став міністром розвитку громад і територій. Саме цей перехід від бізнес-інтересів до високих державних посад робить справу особливо чутливою, адже вона стосується не лише походження коштів, а й можливого конфлікту впливів, статусів і неформальних домовленостей.
У 2020 році на придбаній землі, за даними слідства, вирішили збудувати приватні резиденції під назвою «Династія». Тоді ж «Че Гевара», як стверджують у НАБУ, імовірно залучив до будівництва Тимура Міндіча, якого в матеріалах називають «Карлсоном», та Андрія Єрмака, позначеного як «R2». Загальна площа земельних ділянок, за версією слідства, сягнула приблизно восьми гектарів, а їхня вартість становила шість мільйонів доларів. На цих ділянках планували звести чотири приватні резиденції для учасників проєкту. Вартість одного будинку площею близько тисячі квадратних метрів оцінювалася приблизно у два мільйони доларів.
Будинки, за матеріалами справи, мали умовні назви R1, R2, R3 і R4. Окремо планували збудувати спільний маєток R0 зі спа-зоною, басейном і спортзалом. Саме ця деталізація робить справу «Династії» показовою для суспільного сприйняття. У країні, яка воює, де мільйони людей втратили житло, де громади збирають кошти на дрони, автомобілі й медичне обладнання для військових, історія про елітне будівництво під Києвом із резиденціями, басейном і спа-зоною має потужний моральний резонанс. Навіть до рішення суду суспільство вже ставить питання: як могли виникати такі проєкти поруч із державною владою, хто їх фінансував і чи були ці кошти законними.
За даними НАБУ, будівництво почалося у 2021 році й мало два шляхи фінансування — безготівковий та готівковий. Перший передбачав створення житлово-будівельного кооперативу, який виступив замовником будівництва. На його рахунки надсилали гроші, однак, за версією слідства, вони покрили лише близько 10% загального обсягу фінансування. Кооператив, як стверджують у НАБУ, заснували люди, підконтрольні «Че Геварі». Якщо ці дані підтвердяться в суді, така схема може свідчити про використання формально легальної структури для прикриття значно більшого обсягу фінансування з інших джерел.
Другий шлях фінансування, за версією слідства, був пов’язаний із готівкою. У НАБУ заявляють, що кошти для будівництва «Династії» передавали робітникам через особистого помічника «Че Гевари» в іншому київському офісі. Іншу частину готівки, як стверджують детективи, отримувала людина з оточення «Карлсона». Саме цей елемент є ключовим для кваліфікації за статтею про легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом. Слідство має довести не лише факт будівництва чи передачі грошей, а й походження цих коштів, їхній зв’язок із імовірними злочинами та свідомість учасників щодо характеру фінансування.
Окремо резонансною є деталь, що будівництво, за даними НАБУ, продовжувалося й під час російського наступу на Київщину у 2022 році. Якщо ця інформація підтвердиться, вона стане однією з найсильніших у публічному сприйнятті справи. Весна 2022 року для Київщини — це окупація, бої, евакуації, зруйновані міста й села, масові воєнні злочини російської армії та загальна мобілізація ресурсів країни на виживання. На цьому тлі будь-яке елітне приватне будівництво виглядає не просто сумнівно, а політично й морально вибухово.
У 2025 році, за версією слідства, Міндіч тимчасово заморозив будівництво після того, як Чернишову повідомили про підозру, щоб уникнути викриття. Наразі суд арештував земельні ділянки та недобудовані котеджі. Через проєкт, за даними НАБУ, могли легалізувати майже дев’ять мільйонів доларів, або понад 460 мільйонів гривень. Арешт майна в таких справах має важливе значення, бо він дозволяє зберегти активи до завершення судового розгляду та потенційно забезпечити подальшу конфіскацію або відшкодування, якщо провину буде доведено.
Справа «Династії» вписується в ширший контекст операції «Мідас» і роботи антикорупційної інфраструктури України. Після Революції гідності створення НАБУ, САП і ВАКС було однією з ключових вимог суспільства та міжнародних партнерів. Ці органи мали розслідувати саме топкорупцію — справи, де фігурують високопосадовці, великі суми, складні схеми та політичні ризики. Тому кожна справа такого масштабу стає тестом: чи здатна система діяти незалежно, чи не зупиниться вона перед впливовими прізвищами, чи зможе довести обвинувачення в суді, а не лише створити інформаційний резонанс.
Для влади ця історія створює серйозний репутаційний виклик. Андрій Єрмак протягом тривалого часу був одним із найвпливовіших людей у політичній системі, асоціювався з Офісом президента, міжнародними переговорами та ключовими процесами навколо ухвалення рішень. Навіть якщо він уже є екскерівником ОП, підозра в такій справі неминуче б’є по довірі до влади загалом. У суспільстві, яке переживає війну, мобілізацію, втрати й економічний тиск, запит на справедливість є особливо гострим. Люди хочуть бачити, що правила однакові для всіх — і для звичайних громадян, і для тих, хто мав доступ до найвищих кабінетів.
Водночас для самої антикорупційної системи ця справа є складним випробуванням. Повідомити про підозру — це лише один етап. Далі мають бути запобіжні заходи, збір і відкриття доказів, судові засідання, позиція захисту, оцінка доказової бази, можливі апеляції. У справах такого рівня завжди є ризик політичного тиску, інформаційних атак, спроб дискредитувати слідство або, навпаки, перетворити підозру на вирок у публічному просторі ще до суду. Для демократичної держави важливо втримати баланс: забезпечити публічність і підзвітність, але не підміняти правосуддя політичною емоцією.
Суспільна реакція на справу буде значною ще й через її символічність. Назва «Династія», елітні резиденції, Козинська громада, мільйони доларів, умовні позначення учасників, зв’язок із колишніми високопосадовцями — усе це створює образ справи, яка легко запам’ятовується. Але саме тому особливо важливо, щоб журналісти, політики й громадськість розділяли факти, версію слідства, припущення та доведені обставини. Інакше резонанс може допомогти корупційній темі залишатися в центрі уваги, але водночас зашкодити юридичній чистоті процесу.
У підсумку підозра Андрію Єрмаку у справі «Династії» стала однією з найгучніших антикорупційних новин року. Вона зачіпає одразу кілька болючих тем: довіру до влади, походження великих статків, роль неформальних груп впливу, роботу НАБУ і САП, політичну відповідальність під час війни та здатність держави очищуватися зсередини. Попереду — судовий процес і перевірка доказів. Але вже зараз зрозуміло: ця справа матиме значення не лише для її фігурантів, а й для всієї системи української влади.
