У Києві пропонують встановити нову вартість разового проїзду в комунальному громадському транспорті на рівні 30 гривень. Нові тарифи планують запровадити з 15 липня 2026 року, однак перед цим проєкт має пройти консультації з громадськістю та профспілками. У КМДА пояснюють, що чинні тарифи у столиці не переглядали з 2018 року, тоді як витрати транспортних підприємств за цей час суттєво зросли. Йдеться про метро, автобуси, тролейбуси, трамваї та інший комунальний транспорт, який щодня забезпечує базову мобільність міста.
Питання тарифів у Києві давно залишалося політично й соціально чутливим. З одного боку, місто не може нескінченно утримувати перевезення за ціною, яка не відповідає реальним витратам. З іншого — громадський транспорт є не звичайною послугою, а критичною частиною міської інфраструктури. Для сотень тисяч людей це спосіб дістатися роботи, навчання, лікарень, державних установ, укриттів, волонтерських центрів і родин. Тому будь-яке підвищення тарифу неминуче викликає дискусію не лише про економіку перевезень, а й про справедливість, доходи населення та відповідальність міської влади.
За розрахунками перевізників, економічно обґрунтований тариф на 2026 рік значно вищий за запропоновані 30 гривень. Для метро він становить 64,60 гривні за одну поїздку, а для наземного транспорту — 44,14 гривні. Це означає, що навіть після можливого підвищення тариф для пасажира залишатиметься нижчим за розрахункову собівартість. Різницю, як і раніше, доведеться покривати за рахунок міського бюджету або внутрішніх ресурсів підприємств, що в умовах війни, обмежених доходів і зростання витрат стає дедалі складніше.
Основними причинами перегляду тарифів називають подорожчання пального, електроенергії, запчастин, ремонтів, обслуговування інфраструктури та оплату праці працівників транспортної галузі. Окремим фактором є скорочення пасажиропотоку. Після початку повномасштабної війни міська мобільність змінилася: частина людей виїхала з Києва, частина перейшла на дистанційну роботу, змінилися маршрути пересування, а транспортна система працює в умовах повітряних тривог, комендантських обмежень і підвищених вимог до безпеки. Менша кількість пасажирів означає менші надходження, але базові витрати підприємств нікуди не зникають.
Запропонована модель тарифу передбачає, що стандартна разова поїздка коштуватиме 30 гривень. Водночас для пасажирів, які користуються транспортом регулярно й купують поїздки пакетами, ціна буде нижчою. За 1–9 поїздок доведеться платити по 30 гривень, за 10–19 поїздок — 28,90 гривні, за 20–29 поїздок — 27,80 гривні, за 30–39 поїздок — 26,60 гривні, за 40–49 поїздок — 25,50 гривні, а при купівлі 50 поїздок одна поїздка коштуватиме 25 гривень. Такий підхід фактично стимулює пасажирів планувати витрати наперед і частіше користуватися транспортною карткою.
Для тих, хто щодня їздить на роботу або навчання, важливими залишаються місячні проїзні. У них вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23,3–23,6 гривні. Проєкт передбачає кілька варіантів: 46 поїздок за 1088 гривень, 62 поїздки за 1463 гривні, 92 поїздки за 2156 гривень і 124 поїздки за 2888 гривень. Безлімітний місячний проїзний на всі види комунального транспорту пропонують встановити на рівні 4875 гривень. Для частини пасажирів саме проїзні можуть стати способом пом’якшити удар від підвищення, але для людей із нерегулярними поїздками разовий тариф усе одно буде відчутним.
Окремо у столиці планують запровадити пересадковий квиток за 60 гривень. Він діятиме протягом 90 хвилин і дозволить здійснювати необмежену кількість пересадок між метро та наземним транспортом. Ідея такого квитка може бути корисною для складних маршрутів, де одна поїздка фактично складається з кількох пересадок. Для великого міста це логічний інструмент, адже пасажир платить не за кожне входження в транспорт окремо, а за можливість дістатися з однієї точки до іншої в межах визначеного часу. Водночас ціна у 60 гривень буде вигідною лише тим, кому справді потрібно кілька пересадок протягом півтори години.
Для гостей міста пропонують туристичні безлімітні проїзні: на 24 години за 375 гривень, на 48 годин за 563 гривні та на 72 години за 750 гривень. Такий формат поширений у багатьох європейських містах, де короткострокові проїзні дозволяють туристам не розбиратися з локальною тарифною системою й активно користуватися громадським транспортом. Для Києва це також може бути кроком до зручнішої навігації для відвідувачів, хоча в умовах війни туристичний потік залишається обмеженим, а головними користувачами транспорту все ж є мешканці міста.
Усі пільгові умови для студентів та учнів мають зберегтися. Студенти сплачуватимуть половину вартості місячного проїзного. Школярі під час навчального року, як і раніше, їздитимуть безкоштовно, а на період літніх канікул отримають знижку 75%, тобто сплачуватимуть лише 25% від вартості. Збереження цих пільг є важливим соціальним елементом, адже витрати на транспорт для родин із дітьми або студентів можуть бути суттєвими. У воєнний час, коли бюджети домогосподарств і так перебувають під тиском, такі механізми підтримки допомагають уникнути різкого погіршення доступності міської інфраструктури.
Важливою деталлю є перехідний період для вже придбаних поїздок. Усі поїздки, які пасажири встигнуть купити на транспортні картки до 14 липня 2026 року, залишаться чинними для використання до 14 вересня 2026 року. Це означає, що кияни матимуть можливість заздалегідь поповнити картки за старими умовами й користуватися цими поїздками ще два місяці після запровадження нового тарифу. Такий механізм частково знімає ризик різкого одномоментного переходу, але може спричинити підвищений попит на поповнення карток перед датою зміни тарифів.
Для міської влади це рішення матиме не лише фінансові, а й репутаційні наслідки. Підвищення тарифу до 30 гривень неминуче стане предметом публічної критики, особливо з боку людей із невисокими доходами, пенсіонерів без додаткових пільг, працівників бюджетної сфери та тих, хто щодня робить кілька поїздок. Водночас транспортні підприємства можуть аргументувати, що без перегляду тарифів система накопичуватиме борги, відкладатиме ремонти, погіршуватиме якість перевезень і втрачати персонал. У такій ситуації головне питання полягає не лише в ціні квитка, а в тому, чи зможе місто пояснити пасажирам, за що саме вони платитимуть більше.
Підвищення тарифів також має бути пов’язане з якістю послуги. Для пасажира 30 гривень за поїздку означають вищі очікування: стабільні інтервали руху, чистий транспорт, справні валідатори, зрозуміла інформація про маршрути, доступність для маломобільних людей, безпечні станції та зупинки, прогнозований графік і нормальні умови поїздки. Якщо тариф зросте, але проблеми з очікуванням транспорту, переповненістю, застарілим рухомим складом чи незручними пересадками залишаться, суспільне невдоволення лише посилиться.
Кияни можуть подати свої пропозиції та зауваження до проєкту розпорядження до 1 червня 2026 року через електронну платформу forum.kyivcity.gov.ua. Саме цей етап консультацій буде показовим: чи стане обговорення реальною можливістю вплинути на рішення, чи лише формальною процедурою перед уже визначеним підвищенням. Для такого чутливого питання місту потрібна максимальна відкритість: розрахунки собівартості, структура витрат перевізників, обсяг бюджетних дотацій, очікуваний ефект від нового тарифу та гарантії збереження соціальних пільг мають бути зрозумілими для громади.
Запропонований тариф у 30 гривень — це компроміс між економічною реальністю транспортної системи та платоспроможністю пасажирів. Він не покриває повної собівартості, але суттєво збільшує щоденні витрати для багатьох мешканців столиці. У підсумку дискусія навколо нових тарифів стане перевіркою того, як Київ у воєнний час балансує між потребою утримувати критичну інфраструктуру, соціальною відповідальністю та довірою містян до рішень влади.
