На півдні Одеської області планують збудувати «Енергопарк Болград» — гібридний енергетичний об’єкт, який поєднає сонячну електростанцію та установку зберігання енергії. Проєкт реалізовує Codex Energy, компанія з екосистеми Ribas Hotels Group. Його позиціонують не лише як сучасну СЕС із накопичувачами, а й як повноцінний енергетичний актив, до якого зможуть долучитися приватні інвестори через пайову модель. У час, коли українська енергосистема продовжує працювати під тиском російських атак, дефіциту резервів і потреби в децентралізації, такі проєкти дедалі частіше розглядають як частину нової енергетичної реальності країни.
«Енергопарк Болград» будуватимуть у місті Болград на Одещині. Цей регіон має один із найвищих рівнів інсоляції в Україні, тобто отримує багато сонячного випромінювання протягом року. Для сонячної генерації це є ключовою перевагою, адже від кількості сонячних годин залежить обсяг виробленої електроенергії, економіка проєкту та його довгострокова ефективність. Південь України традиційно вважають перспективним для розвитку відновлюваної енергетики, хоча після початку повномасштабної війни саме південні регіони стали особливо вразливими через безпекові ризики, окупацію частини територій і удари по інфраструктурі.
Запланована сонячна електростанція матиме потужність 3,3 МВт. Вона вироблятиме електроенергію та продаватиме її на ринку. Однак особливість проєкту полягає не лише в генерації, а й у наявності системи накопичення енергії місткістю 10 МВт-год. Така установка дозволить зберігати електроенергію в періоди, коли її ціна нижча, і продавати в години пікового попиту, коли ціна на ринку зростає. Завдяки цьому проєкт має формувати два потоки доходу: перший — від безпосереднього виробництва електроенергії сонячною станцією, другий — від арбітражу на ринку електроенергії.
Для українського енергоринку така модель стає дедалі актуальнішою. Сонячна генерація має очевидну перевагу — вона виробляє електроенергію без спалювання палива й може швидко розгортатися порівняно з великими традиційними об’єктами. Водночас у неї є слабке місце: виробництво залежить від часу доби й погодних умов. Найбільше електроенергії СЕС дає вдень, тоді як пікове споживання часто припадає на вечір. Саме накопичувачі частково розв’язують цю проблему, дозволяючи зберігати надлишок і використовувати його тоді, коли система найбільше потребує додаткової потужності.
Співзасновник і керівник девелоперського напряму Codex Energy Олександр Ганчев наголошує, що розподілена генерація й енергетична стійкість сьогодні є необхідністю для виживання бізнесу та комфорту мільйонів українців. Ця теза добре відображає загальний стан української енергетики. Після масованих російських ударів по ТЕС, підстанціях, мережах і об’єктах генерації країна змушена шукати більш гнучку модель. Великі централізовані об’єкти залишаються важливими, але вони є очевидними цілями для атак. Натомість багато менших об’єктів, розподілених по різних регіонах, можуть підвищувати стійкість системи.
«Енергопарк Болград» також цікавий тим, що його відкривають для приватного капіталу. За моделлю, яку пропонує Codex Energy, інвестори можуть долучитися до створення об’єкта, який після запуску вироблятиме електроенергію й працюватиме на ринку під професійним управлінням. Компанія бере на себе вибір ділянки, технічну підготовку, будівництво, запуск, менеджмент і регулярну звітність перед інвесторами. Для учасника це означає не самостійне будівництво СЕС і не управління складною енергетичною інфраструктурою, а участь у вже структурованому проєкті.
Загальний бюджет «Енергопарку Болград» становить 4,5 мільйона євро. Із цієї суми 3 мільйони євро планують залучити з приватного сектору. Мінімальна участь у проєкті стартує від 20 тисяч євро. Прогнозована дохідність заявлена на рівні 16–20% річних, а плановий старт виплат очікують із першого кварталу 2027 року. Потенційний термін роботи активу — понад 25 років. Такі параметри роблять проєкт орієнтованим не на дрібні побутові інвестиції, а на людей або компанії, які мають вільний капітал і готові вкладатися в інфраструктурний актив із довгим горизонтом.
Водночас важливо, що юридично учасник отримує статус асоційованого члена кооперативу й право на пай. Тобто це не депозит із фіксованою ставкою і не класичний банківський продукт. Йдеться про участь у робочому енергетичному бізнесі, дохідність якого залежатиме від виробництва електроенергії, цін на ринку, ефективності управління, технічного стану обладнання, регуляторного середовища та загальної ситуації в енергетиці. Для інвесторів це означає потенційно вищу прибутковість, але й наявність бізнес-ризиків, які потрібно оцінювати до ухвалення рішення.
Поява таких інструментів може стати важливою для розвитку приватних інвестицій в енергетику. Україна потребує великого обсягу нових потужностей, але держава й міжнародні партнери не можуть самостійно профінансувати всі необхідні об’єкти. Залучення приватного капіталу до розподіленої генерації може пришвидшити відновлення й модернізацію системи. Якщо модель виявиться успішною, вона може стати прикладом для інших регіонів, де є достатній потенціал сонячної генерації та потреба в локальному посиленні енергетичної стійкості.
Для Одеської області проєкт має додаткове значення. Південь країни регулярно відчуває наслідки російських атак по енергетичній, портовій і логістичній інфраструктурі. Будь-які локальні джерела генерації та накопичення можуть підвищувати гнучкість регіону, навіть якщо вони не розв’язують проблему енергозабезпечення повністю. СЕС на 3,3 МВт не замінить великі електростанції, але в поєднанні з накопичувачами вона може стати корисним елементом локального енергетичного балансу, особливо в пікові години або в періоди високих цін.
Окрема перевага проєкту — поєднання генерації та батарейної системи. Для України це важливий напрям, адже накопичувачі можуть допомагати балансувати мережу, зменшувати навантаження в пікові періоди й підвищувати ефективність відновлюваної енергетики. У майбутньому такі системи можуть стати одним із ключових елементів енергетичного ринку, особливо якщо країна продовжить розвивати сонячні й вітрові станції. Без накопичення велика частка відновлюваної генерації створює складнощі для балансування, а з накопиченням вона стає прогнозованішою та кориснішою для системи.
Наразі «Енергопарк Болград» уже перебуває у фазі активної реалізації й має запрацювати наприкінці року. Це означає, що проєкт переходить від концепції до будівництва та підготовки до роботи на ринку. За словами Олександра Ганчева, інвестор отримує частку прибутку від генерації й арбітражу, тоді як команда займається будівництвом та управлінням. Такий підхід поєднує інфраструктурний девелопмент, енергетичний бізнес і модель колективної участі приватного капіталу.
У ширшому сенсі «Енергопарк Болград» відображає зміну мислення в українській енергетиці. Після років залежності від великих об’єктів країна поступово рухається до більш розподіленої, гнучкої й технологічної системи. Війна прискорила цей процес, адже показала вразливість централізованої інфраструктури. Сонячні електростанції з накопичувачами, локальні газові установки, когенерація, промислові батареї та енергоефективність стають не модними словами, а елементами виживання бізнесу, громад і цілих регіонів.
Водночас успіх таких проєктів залежатиме від прозорості, якості управління й довіри інвесторів. Енергетика є складною сферою з регуляторними, технічними та ринковими ризиками. Тому для потенційних учасників важливо розуміти не лише заявлену дохідність, а й юридичну модель, умови виходу, правила розподілу прибутку, відповідальність девелопера, страхування, технічні гарантії та сценарії роботи за різних цін на електроенергію. Якщо такі питання будуть відкрито пояснені, модель може отримати ширшу довіру.
Будівництво «Енергопарку Болград» показує, що український енергетичний сектор навіть під час війни не лише ремонтує зруйноване, а й шукає нові формати розвитку. Гібридна СЕС із накопичувачами на Одещині може стати одним із прикладів того, як приватний капітал, девелоперська експертиза й потреба в енергетичній стійкості поєднуються в одному проєкті. Для країни, яка готується до нових викликів в енергетиці, такі об’єкти можуть бути не просто бізнесом, а частиною довгострокової безпеки.
