Президент України Володимир Зеленський увечері 18 липня вперше публічно відреагував на хвилю протестів, спричинену відставкою Михайла Федорова з посади міністра оборони. У вечірньому зверненні глава держави запевнив, що чує позицію українців, та повідомив про тривалі консультації з ексочільником оборонного відомства і головнокомандувачем Збройних сил України Олександром Сирським.
За словами Зеленського, консультації тривали протягом двох днів. Президент зазначив, що довго розмовляв із Федоровим, а також окремо спілкувався із Сирським. Конкретних кадрових чи організаційних рішень він не оголосив, однак заявив, що рішення стосовно армії будуть напрацьовані.
Ця заява пролунала на тлі третього дня протестів, які розпочалися після офіційного повідомлення про відставку Федорова. У багатьох українських містах люди виходили на акції на його підтримку. Спочатку головною вимогою учасників було повернення колишнього міністра оборони на посаду та продовження започаткованих ним змін у військовій сфері.
Згодом порядок денний протестів розширився. Поряд із закликами поновити Федорова учасники почали вимагати звільнення Олександра Сирського з посади головнокомандувача ЗСУ. На акціях також лунали вимоги не допустити блокування оборонних реформ і зберегти курс на технологічне переоснащення війська.
Зеленський не уточнив, чи розглядається повернення Федорова до Міністерства оборони, зміна керівництва Збройних сил або інший формат залучення ексміністра до роботи над реформами. Станом на вечір 18 липня жодного конкретного рішення не оголосили, тому слова президента поки означають лише продовження консультацій.
Михайло Федоров того ж вечора опублікував власне звернення в соціальних мережах. Він подякував українцям за «надію», що було сприйнято як реакцію на акції на його підтримку. Ексміністр заявив, що зміни обов’язково відбудуться, та підтвердив, що діалог із керівництвом держави триває.
Федоров нагадав, що раніше українці дякували йому за освітню платформу «Мрія» та цифрові державні сервіси в застосунку «Дія». Тепер, за його словами, він сам дякує суспільству за надію. Колишній міністр наголосив, що навіть під час роботи на урядових посадах не відчував такого рівня відповідальності, як після масової реакції людей на його звільнення.
Окремо Федоров звернувся до ветеранів і військовослужбовців, подякувавши їм за те, що вони тримають фронт і честь. Його слова про наявність діалогу збігаються із заявою Зеленського про тривалу розмову, однак жоден із них не розкрив змісту консультацій і не повідомив, які саме рішення обговорювали.
Відставка Федорова, про яку офіційно стало відомо 15 липня, стала однією з найрезонансніших подій урядового переформатування. Гостру реакцію спричинило те, що ексміністра пов’язували з цифровізацією оборонного сектору, розширенням закупівель безпілотників, підтримкою технологічних підрозділів і спробами змінити систему забезпечення війська.
Сам Федоров після звільнення заявляв, що кадрове рішення було пов’язане із суперечностями з Олександром Сирським. За версією ексміністра, головнокомандувач блокував частину реформ та ініціатив, які команда Міністерства оборони намагалася впровадити. Публічне озвучення цього конфлікту стало одним із чинників, через які вимоги протестувальників змістилися від підтримки Федорова до критики Сирського.
Водночас детального пояснення з боку головнокомандувача щодо закидів про блокування реформ станом на вечір 18 липня не було оприлюднено. Тому зміст і масштаби суперечностей між військовим командуванням та колишнім керівництвом Міноборони залишаються відомими лише частково.
Додаткового напруження ситуації надала заява волонтера і колишнього радника міністра оборони Сергія Стерненка. Він повідомив, що командири українських бригад нібито отримали вказівку записати відеозвернення на підтримку Сирського. За словами Стерненка, ролики мали бути підготовлені та оприлюднені протягом 18 липня.
Інформацію про надходження такої вказівки підтвердили окремі співрозмовники серед військових. За їхніми словами, завдання передавалося командирам і комунікаційним підрозділам частин. Водночас твердження Стерненка про репресії проти військовослужбовців, які виступають проти головнокомандувача, залишається його заявою і потребує окремої перевірки.
Офіційної реакції Генерального штабу на повідомлення про організований запис відеозвернень на підтримку Сирського станом на вечір 18 липня не було наведено. Через це незрозуміло, хто саме міг ініціювати такі матеріали, чи мали вони обов’язковий характер та наскільки широко відповідне доручення поширювалося серед підрозділів.
На цьому тлі розмови Зеленського з Федоровим і Сирським набувають особливого значення. Президенту необхідно відреагувати одночасно на публічні протести, конфлікт між представниками оборонного управління та запит військових і цивільних на продовження реформ.
Заява про підготовку рішень щодо армії свідчить, що питання не закрите остаточно. Проте вона не означає автоматичного перегляду відставки Федорова або звільнення Сирського. До оприлюднення указів, кадрових подань чи конкретного плану реформ будь-які висновки про результат консультацій залишаються припущеннями.
Публічні повідомлення Зеленського та Федорова демонструють, що між сторонами зберігається комунікація. Ексміністр не заявив про припинення співпраці з владою і висловив упевненість, що зміни відбудуться. Президент, зі свого боку, визнав суспільну реакцію та пообіцяв напрацювати рішення, пов’язані з армією.
Для учасників протестів ці заяви стали першою ознакою того, що їхню позицію помітили на найвищому рівні. Однак головні вимоги акцій поки не виконані, а конкретні наслідки консультацій невідомі. Подальша динаміка протестів залежатиме від того, чи представить влада зрозуміле рішення та чи пояснить причини кадрових змін.
Станом на вечір 18 липня головним результатом консультацій стала лише заява про продовження роботи над рішеннями. Зеленський підтвердив, що чув вимоги людей і говорив з обома сторонами конфлікту. Федоров повідомив про діалог, подякував суспільству та висловив віру в майбутні зміни.
Подальші кроки влади мають показати, чи завершаться консультації кадровими рішеннями, коригуванням системи військового управління або новим механізмом продовження оборонних реформ. Поки ж суспільство очікує публічного пояснення того, як держава планує розв’язати суперечності навколо керівництва армією.
