Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз для української економіки на 2026 рік. Замість очікуваного раніше зростання реального валового внутрішнього продукту на 1,8–2,5% Фонд тепер закладає лише 1–1,6%. Після зростання на 1,8% у 2025 році це означатиме подальше уповільнення відновлення. У 2027-му МВФ очікує прискорення економічного зростання до 3,5%, однак цей прогноз залишається залежним від ситуації на фронті, стану енергетики та стабільності міжнародної допомоги.
Головними причинами погіршення оцінки стали слабкі результати першого кварталу, тривала війна та посилення російських атак на критичну інфраструктуру. Додатковим ризиком МВФ називає наслідки війни на Близькому Сході, які впливають на вартість енергоресурсів, міжнародну логістику та доступність обладнання, необхідного для захисту української енергетики. Усе це одночасно тисне на виробництво, інвестиції, експорт і державні фінанси.
Навіть зростання ВВП на 1–1,6% не означатиме повноцінного відновлення. Українська економіка продовжує працювати в умовах значних руйнувань, високих безпекових витрат, дефіциту працівників і залежності від зовнішнього фінансування. Підприємства змушені витрачати кошти на автономне живлення, захист виробничих об’єктів, переміщення потужностей і складніші маршрути доставки. Через невизначеність частина бізнесу відкладає довгострокові інвестиції, обмежуючись підтриманням поточної роботи.
МВФ також суттєво погіршив прогноз інфляції. Споживчі ціни на кінець 2026 року можуть зрости на 10,5%, хоча у попередньому прогнозі очікувалося 7,5%. Середньорічна інфляція, за оцінкою Фонду, становитиме 8,9%. У 2027 році показник на кінець року має знизитися до 8%, проте навіть такий рівень залишатиметься відчутним для українських родин. Найсильніше подорожчання впливає на домогосподарства з невисокими доходами, які значну частину бюджету витрачають на продукти, транспорт, комунальні послуги та ліки.
Ціновий тиск формують не лише валютний курс чи споживчий попит. На собівартість товарів і послуг впливають витрати на електроенергію, резервне живлення, пальне, імпортні складники, страхування та доставку. Дефіцит кадрів змушує роботодавців підвищувати зарплати. МВФ прогнозує, що номінальна оплата праці у 2026 році може зрости на 20,4%, однак фактичне покращення добробуту залежатиме від того, наскільки це зростання перевищить інфляцію та збільшення обов’язкових витрат.
На ринку праці Фонд очікує тимчасового покращення. Рівень безробіття за методологією Міжнародної організації праці має знизитися з 11,6% у 2025 році до 10,2% у 2026-му. Водночас у 2027 році прогнозується його підвищення до 11,3%. Така траєкторія свідчить, що відновлення зайнятості не буде рівномірним. На ситуацію впливатимуть мобілізація, демографічні втрати, повернення частини громадян з-за кордону, дефіцит фахівців і значна різниця між потребами роботодавців та навичками людей, які шукають роботу.
Однією з найбільших проблем залишаються державні фінанси. Дефіцит сектору загального державного управління без урахування грантів у 2026 році прогнозують на рівні 21,1% ВВП. Це менше, ніж 23,5% у 2025 році, але більше за попередню оцінку МВФ у 19,3%. У 2027-му дефіцит може скоротитися до 17,8% ВВП. Попри поступове зменшення, розрив між державними доходами та витратами залишатиметься надзвичайно великим через фінансування оборони, соціальних виплат, відновлення інфраструктури й обслуговування зобов’язань.
Без грантів і пільгових кредитів Україна не може самостійно покрити такий масштаб потреб без загрози для макроекономічної стабільності. Саме тому регулярність міжнародної підтримки є не менш важливою, ніж її загальний обсяг. Затримки з надходженнями можуть змушувати уряд активніше залучати внутрішні позики, переглядати бюджетні видатки або шукати додаткові податкові доходи.
МВФ закликає Україну розширювати податкову базу, протидіяти ухиленню від оподаткування, скорочувати тіньовий сектор і підвищувати ефективність державних витрат. Фонд також наголошує на необхідності зміцнення антикорупційних інституцій, реформування державних підприємств, поліпшення інвестиційного клімату та управління публічними інвестиціями. Виконання таких реформ має не лише забезпечити подальше зовнішнє фінансування, а й створити основу для економічного відновлення після завершення війни.
Державний борг України, за прогнозом Фонду, досягне найвищого рівня у 2026 році — 111,8% ВВП проти 107,1% роком раніше. У 2027-му показник може незначно знизитися до 110,3%. Борг, що перевищує обсяг річного ВВП, не означає автоматичної фінансової катастрофи, однак робить державу особливо залежною від умов кредитування, реструктуризації та готовності партнерів надавати довгострокові кошти за пільговими ставками.
Значна частина українських зобов’язань припадає на офіційних міжнародних кредиторів, що частково зменшує ризики. Водночас МВФ вважає своєчасне й прогнозоване зовнішнє фінансування критично важливим для відновлення боргової стійкості. Програма Фонду залишається забезпеченою коштами за базовим і негативним сценаріями, однак її виконання залежить від підтримки Європейського Союзу, країн Групи семи та інших партнерів.
На тлі слабшого зростання та високого боргу позитивним сигналом є прогноз міжнародних резервів. МВФ очікує, що вони збільшаться з 57,3 мільярда доларів наприкінці 2025 року до 65,5 мільярда у 2026-му та 66,6 мільярда доларів у 2027 році. Такий запас відповідатиме приблизно 6,6 та 6,9 місяця майбутнього імпорту товарів і послуг. Резерви дають Національному банку більше можливостей згладжувати надмірні коливання валютного ринку, фінансувати критичний імпорт і підтримувати довіру до гривні.
Водночас накопичення резервів не означає, що Україна отримуватиме більше валюти завдяки зростанню експорту. Вирішальну роль і надалі відіграватимуть надходження від міжнародних партнерів. Дефіцит поточного рахунку у 2026 році МВФ оцінює в 11% ВВП, хоча це краще за 16% у 2025-му. Отже, стабільність валютного ринку залежатиме від того, наскільки регулярно надходитимуть кредити, гранти та інші форми зовнішньої допомоги.
Оновлені показники оприлюднили після завершення першого перегляду 48-місячної програми розширеного фінансування для України. Рішення виконавчої ради МВФ відкрило можливість отримати близько 690 мільйонів доларів. Загальний обсяг виплат у межах нової програми після цього сягнув приблизно 2,2 мільярда доларів. Фонд оцінив виконання кількісних критеріїв загалом позитивно, але звернув увагу на затримки структурних реформ і невиконання червневого показника чистих міжнародних резервів.
Для громадян погіршення прогнозу означає, що швидкого повернення до довоєнної економічної нормальності очікувати не варто. Ціни залишатимуться високими, державний бюджет — залежним від партнерів, а приватний сектор — обережним у довгострокових вкладеннях. Водночас достатні резерви, працездатна банківська система та доступ до міжнародного фінансування дозволяють Україні уникати різких фінансових потрясінь навіть за надзвичайно складних умов.
Прогноз МВФ не є незмінним сценарієм. Фактична динаміка залежатиме від безпекової ситуації, масштабів пошкодження енергетики, регулярності зовнішньої допомоги та швидкості внутрішніх реформ. Припинення бойових дій і початок масштабного відновлення можуть поліпшити показники. Нові руйнування, затримки фінансування або уповільнення реформ, навпаки, здатні ще більше послабити економіку. Тому оприлюднені цифри є не лише прогнозом, а й попередженням про крихкість стабільності, яку Україна зберігає під час війни.
