Російський удар по складу ЮНІСЕФ на Київщині знищив допомогу для дітей на 3,9 мільйона доларів

Російська атака 19 липня серйозно пошкодила склад у Білогородці Київської області, який використовував Дитячий фонд ООН ЮНІСЕФ. Унаслідок удару було знищено гуманітарні вантажі, призначені для українських дітей і родин, що постраждали від війни. На об’єкті зберігалося понад 106 тисяч одиниць допомоги орієнтовною вартістю 3,9 мільйона доларів. Організація продовжує оцінювати повний масштаб руйнувань, тому остаточний розмір збитків ще може бути уточнений.

Серед утрачених запасів були генератори, питна вода, гігієнічні набори та резервуари для її зберігання. Для прифронтових громад це не просто складські товари, а речі, від яких безпосередньо залежить повсякденне життя. Генератори забезпечують роботу пунктів допомоги, медичних і соціальних установ під час відключень електроенергії. Запаси води та місткості для її зберігання необхідні там, де обстріли пошкодили водогони або насосні станції. Гігієнічні комплекти отримують родини, які були змушені залишити домівки, втратили майно або живуть у тимчасових прихистках.

Допомогу готували не лише для реагування на поточні наслідки війни. Значна частина вантажів мала використовуватися для підтримки дітей і сімей у прифронтових районах, а також під час підготовки до наступної зими. Для громад, які регулярно потерпають від атак на енергетичну та комунальну інфраструктуру, завчасно сформовані резерви мають критичне значення. Їх неможливо відновити за кілька днів: потрібно закупити нові товари, знайти фінансування, доставити вантажі в Україну, провести сортування і сформувати маршрути розподілу.

Саме тому наслідки удару не обмежуються матеріальними збитками на території одного логістичного об’єкта. Знищення запасів може спричинити затримку допомоги для тисяч людей, які розраховували отримати воду, засоби гігієни або обладнання для автономного електропостачання. У воєнних умовах такі затримки особливо гостро позначаються на дітях, родинах із немовлятами, людях з інвалідністю та мешканцях населених пунктів поблизу лінії фронту.

У ЮНІСЕФ наголосили, що пошкодження гуманітарних складів і напади на працівників місій ускладнюють доставку життєво необхідної підтримки. Організація назвала атаку частиною чергової безсонної ночі для дітей Києва та області, які протягом багатьох годин чули сигнали повітряної тривоги й вибухи. Навіть коли дитина фізично не зазнає поранень, регулярні нічні атаки впливають на її сон, відчуття безпеки, навчання та психологічний стан. Війна входить у дитячу повсякденність через необхідність прокидатися серед ночі, спускатися в укриття та чекати завершення небезпеки.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що удар було завдано не тільки по цивільній інфраструктурі, а й по міжнародній гуманітарній місії, яка щодня допомагає українцям. Він назвав знищення вантажів ударом по тих, хто рятує життя, та наголосив на необхідності захисту гуманітарних об’єктів і працівників. ЮНІСЕФ багато років співпрацює з українськими державними установами, місцевими громадами та громадськими організаціями, забезпечуючи підтримку дітей у сферах водопостачання, освіти, охорони здоров’я та соціального захисту.

Атака на склад відбулася на тлі різкого зростання кількості дітей, які стають жертвами російських обстрілів. За даними ЮНІСЕФ, протягом попереднього тижня в Україні загинули двоє дітей, а щонайменше 50 дістали поранення. Червень став найтяжчим місяцем за цим показником від 2022 року: семеро дітей загинули, ще 116 були поранені. За кожною цифрою стоять конкретні родини, зруйноване відчуття нормального життя, тривале лікування, реабілітація та психологічні травми.

Збільшення кількості постраждалих дітей демонструє, що цивільне населення продовжує перебувати під загрозою незалежно від відстані до лінії бойового зіткнення. Ракети та безпілотники вражають житлові будинки, навчальні заклади, медичні установи, енергетичні об’єкти й логістичні центри. Удар по складу ЮНІСЕФ показує подвійний ефект таких атак: спочатку руйнується цивільна інфраструктура, а потім ускладнюється допомога людям, які вже постраждали від попередніх обстрілів.

Відновлення запасів вимагатиме додаткових ресурсів від ЮНІСЕФ, донорів та партнерських організацій. Йдеться не тільки про компенсацію вартості знищених товарів. Необхідно знайти безпечні складські приміщення, перебудувати логістичні маршрути, перевірити потреби громад і визначити, які вантажі потрібно замінити насамперед. За умов систематичних повітряних атак повністю гарантувати безпеку цивільної логістики неможливо, але розосередження запасів і створення резервних маршрутів можуть зменшити ризик одночасної втрати великих обсягів допомоги.

Особливо небезпечним цей удар є напередодні холодного сезону. Підготовка до зими в Україні вже кілька років відбувається з урахуванням ризику нових атак на енергосистему. Прифронтовим районам потрібні резервні джерела живлення, вода та базові засоби для автономного існування. Втрата генераторів і резервуарів означає, що частину запасів доведеться терміново закуповувати повторно, конкуруючи за час і ресурси з іншими нагальними потребами.

У ЮНІСЕФ повідомили, що разом із партнерами продовжують допомагати постраждалим дітям і сім’ям. Організація закликала припинити атаки, захистити дітей та гуманітарну інфраструктуру. Після удару в Білогородці головним завданням стане швидке відновлення ланцюга постачання, щоб втрата одного складу не позбавила підтримки тих, для кого гуманітарний вантаж може означати тепло, чисту воду і можливість пережити ще одну складну зиму.

Російський удар по складу ЮНІСЕФ став ще одним свідченням того, що війна руйнує не лише будівлі та матеріальні ресурси, а й системи, створені для захисту найбільш уразливих. Знищені вантажі були призначені дітям, які вже пережили обстріли, евакуацію, втрату домівок і тривале життя в умовах небезпеки. Відновити генератори, воду та гігієнічні набори можливо, але для цього потрібні час і нові кошти. Повернути загиблим дітям життя, а пораненим — утрачене здоров’я, неможливо. Саме тому кожна така атака має оцінюватися не лише за сумою збитків, а й за її довготривалими наслідками для цілого покоління українців.