З 1 серпня в Україні зросте тариф на послуги з передачі електричної енергії магістральними мережами. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, ухвалила рішення підвищити тариф «Укренерго» на 25%. Нова ставка становитиме 928,45 гривні за мегават-годину без урахування податку на додану вартість.
Рішення регулятора безпосередньо стосується учасників енергетичного ринку, постачальників електроенергії та великих промислових споживачів, які оплачують передачу струму високовольтними мережами. Для побутових споживачів тариф на електроенергію наразі не змінюється. Населення продовжить сплачувати 4,32 гривні за одну кіловат-годину щонайменше до 31 жовтня 2026 року.
Послуга з передачі електроенергії є одним із ключових елементів енергетичного ринку. Вона охоплює транспортування струму магістральними та міждержавними мережами від електростанцій до операторів систем розподілу й великих промислових підприємств. Цю функцію виконує «Укренерго», яке забезпечує стабільність енергосистеми, диспетчерське управління, баланс між виробництвом і споживанням, а також обслуговування високовольтної інфраструктури.
Підвищення тарифу означає, що учасники ринку платитимуть більше за кожну мегават-годину електроенергії, передану через мережі оператора. Порівняно з попередньою ставкою вартість послуги збільшується на чверть. Для великих підприємств, які споживають значні обсяги електроенергії, навіть відносно невелике зростання тарифної складової може призвести до суттєвого збільшення загальних витрат.
Окремий тариф регулятор встановив для підприємств так званої зеленої електрометалургії. Для них вартість передачі становитиме 563,26 гривні за мегават-годину без ПДВ. Така ставка є значно нижчою за загальний тариф і має підтримати виробників, які відповідають установленим вимогам щодо екологічності технологічних процесів та частки викидів.
Електрометалургійні підприємства належать до найбільш енергоємних споживачів. Вартість електроенергії має значний вплив на собівартість металопродукції, її конкурентоспроможність на внутрішньому та зовнішніх ринках. Спеціальний тариф має зменшити навантаження на компанії, які використовують електричні печі та позиціонують свою продукцію як таку, що виготовляється з нижчим рівнем вуглецевих викидів.
У НКРЕКП пояснили необхідність перегляду тарифу одразу кількома чинниками. Однією з причин стало зростання валютного курсу. Частина витрат енергетичних компаній залежить від імпортного обладнання, матеріалів, комплектуючих, кредитних зобов’язань та міжнародних контрактів, розрахунки за якими проводяться у валюті. Ослаблення гривні збільшує гривневу вартість таких витрат.
Іншим фактором стало скорочення обсягів передачі електроенергії. Тариф «Укренерго» формується з урахуванням прогнозованого обсягу струму, який проходитиме через магістральні мережі. Якщо фактична або очікувана передача зменшується, постійні витрати оператора розподіляються на менший обсяг електроенергії. У результаті ставка за кожну передану мегават-годину зростає.
Зменшення передачі може бути пов’язане зі спадом промислового споживання, руйнуванням підприємств, окупацією територій, пошкодженням генерувальних потужностей та загальною нестабільністю енергетичної системи під час війни. Частина великих споживачів працює не на повну потужність або була змушена призупинити виробництво. Це скорочує дохід оператора мереж при тому, що витрати на утримання інфраструктури залишаються високими.
Ще однією причиною підвищення тарифу стали додаткові витрати компанії після послаблення цінових обмежень на ринку електроенергії. Зміна граничних цін впливає на вартість електроенергії, яку «Укренерго» купує для балансування системи та компенсації технологічних втрат у мережах. Коли ринкові ціни зростають, оператор змушений витрачати більше коштів на виконання своїх функцій.
Важливим чинником залишаються наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру. Магістральні підстанції, лінії електропередачі та інші об’єкти неодноразово ставали цілями ракетних і дронових ударів. Відновлення пошкодженого обладнання потребує значних коштів, закупівлі трансформаторів, спеціальної техніки, систем захисту та проведення складних ремонтних робіт.
Оператор також має забезпечувати фізичний захист ключових об’єктів, створювати запаси обладнання та підвищувати стійкість енергосистеми до наступних атак. Частина цих витрат покривається міжнародною допомогою, однак значне фінансове навантаження залишається на самій компанії та враховується під час формування тарифу.
Для населення рішення НКРЕКП не означає автоматичного підвищення ціни електроенергії у платіжках. Побутовий тариф встановлюється урядом окремим рішенням і не змінюється одночасно з тарифом на передачу. Українські домогосподарства й надалі сплачуватимуть 4,32 гривні за одну кіловат-годину незалежно від обсягів споживання.
Цей тариф зафіксований щонайменше до 31 жовтня 2026 року. Отже, без нового рішення Кабінету Міністрів підвищення ставки «Укренерго» саме по собі не повинно змінити суму, яку населення сплачує за кожну кіловат-годину. Водночас витрати енергетичної системи можуть опосередковано впливати на державний бюджет, механізми компенсацій та фінансовий стан енергетичних компаній.
Для бізнесу наслідки будуть більш відчутними. Підвищення тарифу на передачу збільшить одну зі складових кінцевої вартості електроенергії. Підприємства оплачують не лише сам ресурс, а також послуги передачі, розподілу, постачання та інші платежі, передбачені правилами ринку. Частка кожного компонента залежить від категорії споживача, класу напруги, регіону та умов договору.
Найбільше зростання витрат можуть відчути енергоємні галузі, зокрема металургія, хімічна промисловість, машинобудування, виробництво будівельних матеріалів, великі логістичні комплекси та підприємства харчової промисловості. Компанії з безперервним виробничим циклом не завжди можуть скоротити споживання або перенести роботу на години із нижчими ринковими цінами.
Додаткові витрати можуть бути частково закладені у собівартість товарів і послуг. Це не означає миттєвого однакового подорожчання всієї продукції, оскільки вплив електроенергії на кінцеву ціну відрізняється залежно від галузі. Проте для підприємств, у яких енергетична складова є значною, підвищення тарифу створить додатковий інфляційний тиск.
Малий і середній бізнес також може зіткнутися зі зростанням рахунків, хоча кінцевий ефект залежатиме від договорів із постачальниками та обсягів споживання. Для магазинів, ресторанів, майстерень, офісів і невеликих виробництв витрати на передачу становлять лише частину загальної ціни електроенергії, тому кінцеве підвищення не обов’язково дорівнюватиме 25%.
Варто розрізняти підвищення тарифу на передачу і зростання повної вартості електроенергії. Тариф «Укренерго» є лише одним із компонентів рахунку. Тому збільшення цієї ставки на чверть не означає, що загальна сума за електроенергію для підприємств автоматично зросте на ті ж 25%. Реальна зміна залежатиме від структури платежу та ринкової вартості самого струму.
Рішення регулятора також має забезпечити стабільне фінансування системного оператора. «Укренерго» повинно підтримувати роботу мереж, проводити аварійні ремонти, відновлювати об’єкти після обстрілів, закуповувати резервне обладнання та виконувати зобов’язання перед іншими учасниками ринку. Недостатній тариф може призвести до накопичення боргів і погіршення здатності компанії виконувати критично важливі функції.
Водночас зростання тарифів завжди створює ризики для конкурентоспроможності українського виробництва. В умовах війни підприємства вже стикаються з дорогими кредитами, дефіцитом кадрів, логістичними обмеженнями, пошкодженням майна та нестабільним попитом. Додаткове енергетичне навантаження може ускладнити роботу компаній, які конкурують з іноземними виробниками.
Тому ключовим питанням залишається обґрунтованість витрат оператора, прозорість тарифоутворення та ефективне використання отриманих коштів. Бізнес очікує, що підвищення ставки сприятиме реальному зміцненню мереж, швидшому відновленню пошкодженої інфраструктури та зменшенню ризику аварійних обмежень споживання.
Для громадян найважливішим є те, що з 1 серпня побутовий тариф не змінюється. Підвищення стосується передачі електроенергії для учасників ринку та великих споживачів, а не встановленої державою ціни для домогосподарств. Проте у довгостроковій перспективі фінансовий стан енергетичної галузі та витрати бізнесу можуть впливати на економіку, ціни товарів і потребу держави підтримувати галузь.
Новий тариф почне діяти в умовах, коли українська енергосистема продовжує відновлюватися після російських атак і готуватися до наступного опалювального сезону. Для «Укренерго» додаткові надходження мають стати ресурсом для ремонту мереж, балансування системи та забезпечення її надійності. Для підприємств рішення означатиме зростання витрат, а для населення — збереження чинної ціни електроенергії принаймні до кінця жовтня.
