В Україні проведуть масштабну перевірку стану всіх укриттів, їхньої фактичної готовності до використання та доступності для населення. Про це повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький. За його словами, відповідальні органи мають не лише оцінити технічний стан захисних споруд, а й перевірити, чи можуть люди безперешкодно потрапити до них у разі загрози російського удару.
Окрему увагу уряд планує приділити правилам відкриття укриттів. Прем’єр-міністр наголосив, що доступ до захисних споруд повинен бути забезпечений ще до офіційного оголошення повітряної тривоги, якщо інформація про небезпеку вже відома. Такий підхід пов’язаний із постійною загрозою застосування Росією балістичних ракет, час підльоту яких може бути дуже коротким.
У випадку балістичної атаки між виявленням пуску, оголошенням тривоги та можливим ударом іноді залишається лише кілька хвилин. За таких умов люди можуть фізично не встигнути дістатися безпечного місця, особливо якщо двері укриття залишаються зачиненими до активації офіційного сигналу. Саме тому уряд вимагає переглянути практику, за якої доступ відкривають лише після початку тривоги.
Перевірку організують профільні міністерства та державні служби спільно з обласними військовими адміністраціями й органами місцевого самоврядування. Вони мають з’ясувати, скільки укриттів реально придатні для використання, чи працюють системи вентиляції та освітлення, чи є запасні виходи, вода, засоби пожежогасіння, місця для сидіння та базові санітарні умови.
Також перевірятимуть, чи позначені входи до укриттів, чи не захаращені проходи та чи можуть люди швидко знайти захисну споруду в темний час доби. Важливим питанням стане доступність для людей з інвалідністю, осіб старшого віку, батьків із дитячими візками та громадян, які мають обмежену мобільність.
Формальна наявність укриття у реєстрі не завжди означає, що ним можна скористатися. У різних містах мешканці неодноразово повідомляли про зачинені двері, відсутність відповідальних осіб, неналежні умови всередині та неможливість швидко потрапити до сховища. Частина приміщень використовується як склади, господарські кімнати або перебуває у незадовільному технічному стані.
Під час перевірок мають оцінити не лише самі приміщення, а й порядок їх відкриття. Уряд очікує, що для кожного об’єкта буде визначена конкретна відповідальна особа або автоматизований механізм доступу, який не залежатиме від того, чи встиг працівник дістатися до укриття після оголошення небезпеки.
Особливо гостро це питання постало після масованої російської атаки в ніч на 30 липня. Тоді частина містян повідомила, що не змогла потрапити до укриттів через переповненість. Інші стверджували, що їх не пускали до метро до офіційного оголошення повітряної тривоги, хоча інформація про можливу атаку вже поширювалася.
Такі випадки викликали дискусію щодо того, чи достатньо чинні правила враховують особливості сучасної війни. Система оповіщення залишається важливим інструментом цивільного захисту, однак вона не завжди дає населенню достатньо часу, особливо під час ударів балістичними ракетами або швидкісними засобами ураження.
Урядова ініціатива передбачає, що інформація про підтверджену загрозу має бути підставою для завчасного відкриття укриттів. Це не означає, що тривогу оголошуватимуть раніше без відповідних рішень військових, однак доступ до безпечних приміщень не повинен блокуватися лише через те, що офіційний сигнал ще не пролунав.
Для реалізації такого підходу необхідна чітка координація між військовими, місцевою владою, правоохоронцями, керівниками підприємств і власниками будівель. Інформація про небезпеку має оперативно передаватися відповідальним особам, а укриття — відкриватися без бюрократичних затримок.
Окремою проблемою залишається місткість захисних споруд. У великих містах під час масованих атак тисячі людей одночасно прямують до метро, підземних переходів, паркінгів та інших доступних об’єктів. У результаті деякі укриття переповнюються, а частина громадян змушена залишатися біля входів або шукати інше місце вже під час тривоги.
Перевірка має показати, наскільки офіційні показники місткості відповідають реальним умовам. Важливо враховувати не лише площу приміщення, а й можливість безпечного входу та виходу, вентиляцію, ширину проходів, кількість санвузлів і ризик тисняви. Укриття, яке формально може вмістити сотні людей, на практиці може бути непридатним для тривалого перебування.
Місцева влада також має актуалізувати карти укриттів. Інформація про розташування, графік роботи та стан захисних споруд повинна бути доступною в офіційних застосунках, на сайтах громад і безпосередньо на вулицях. Якщо певний об’єкт закритий на ремонт або більше не може використовуватися, його необхідно оперативно прибрати з переліку та вказати найближчу альтернативу.
Після завершення перевірок непридатні приміщення мають бути відремонтовані, переобладнані або виключені з офіційних реєстрів. Відповідальні за утримання укриттів установи можуть отримати приписи з конкретними строками усунення недоліків. У разі систематичного блокування доступу має наставати відповідальність.
Важливим залишається питання укриттів у житлових будинках. Часто підвальні приміщення перебувають у розпорядженні керуючих компаній, об’єднань співвласників або приватних власників. Доступ до них може залежати від наявності ключів у консьєржа чи голови будинку. Уночі така система створює додаткові ризики.
Для таких об’єктів можуть запровадити вимогу постійного доступу, встановлення кодових замків або інших механізмів, які дозволяють мешканцям самостійно відчинити двері. При цьому необхідно забезпечити захист приміщень від незаконного проникнення у звичайний час, не перетворюючи безпекові заходи на нову перешкоду.
Стан укриттів у школах, дитячих садках, лікарнях і державних установах перевірятимуть з урахуванням кількості людей, які там перебувають. У таких закладах захисні споруди повинні бути готовими до використання протягом усього робочого дня, а персонал має знати порядок евакуації та розміщення людей.
Окремої уваги потребують підприємства та торговельні центри, де під час тривоги можуть перебувати сотні відвідувачів. Власники таких об’єктів повинні не лише вказувати напрямок до укриття, а й гарантувати, що воно відкрите, освітлене та не використовується для зберігання товарів чи обладнання.
Перевірка укриттів має стати не одноразовою кампанією, а частиною постійного контролю. Стан приміщень може змінюватися через підтоплення, аварії, ремонтні роботи або недбале утримання. Тому громади повинні регулярно оновлювати інформацію та реагувати на скарги мешканців.
Водночас самих перевірок недостатньо без розширення мережі захисних споруд. У багатьох районах, особливо у новій житловій забудові та приватному секторі, людям доводиться долати значні відстані до найближчого безпечного місця. У разі балістичної загрози це може бути неможливо.
Одним із рішень є розвиток споруд подвійного призначення — підземних паркінгів, переходів, станцій, громадських будівель та інших об’єктів, які у звичайний час використовуються за основним призначенням, а під час небезпеки можуть приймати людей. Такий підхід дозволяє швидше збільшити кількість доступних місць без будівництва окремих сховищ у кожному кварталі.
Паралельно необхідно вдосконалювати систему інформування населення. Люди мають розуміти, що повідомлення про підвищену загрозу не замінює офіційної повітряної тривоги, але може бути сигналом завчасно наблизитися до укриття. Водночас держава повинна використовувати лише перевірені канали, щоб уникнути паніки та поширення недостовірної інформації.
Рішення про завчасне відкриття укриттів має особливе значення для мешканців великих міст. Під час масованих атак метро та інші популярні захисні об’єкти швидко заповнюються. Якщо доступ відкриватимуть раніше, люди зможуть заходити поступово, що зменшить черги, тисняву та ризик скупчення біля входів.
Запланована перевірка повинна дати владі реальну картину готовності системи цивільного захисту. Йдеться не лише про кількість укриттів у звітах, а про можливість конкретної людини вчасно потрапити всередину та перебувати там у відносно безпечних умовах.
На тлі регулярних російських ракетних і дронових атак доступність укриттів стає питанням збереження життя. Зачинені двері, запізніле відкриття або невірна інформація на карті можуть мати фатальні наслідки. Тому уряд вимагає, щоб захисні споруди були готовими ще до моменту, коли небезпека стане безпосередньою.
