Вирубка частини дерев на Теремках є вимушеним кроком, необхідним для будівництва резервної тепломережі, яка має забезпечити опалення житлових масивів Теремки-1 і Теремки-2 у разі пошкодження столичної енергетичної інфраструктури. Таку позицію озвучили в Київській міській державній адміністрації після протестів місцевих мешканців та активістів проти проведення робіт у зеленій зоні.
Нова тепломережа має стати альтернативним джерелом теплопостачання на випадок, якщо через російські атаки буде пошкоджено ТЕЦ-5. Ця теплоелектроцентраль забезпечує значну частину Голосіївського району теплом і гарячою водою. У разі її зупинки без опалення можуть залишитися понад 280 житлових будинків, закладів освіти, медичних установ та інших об’єктів.
У КМДА наголошують, що в умовах постійної загрози ракетних і дронових ударів місто має заздалегідь створювати резервні схеми теплопостачання. Пошкодження одного великого енергетичного об’єкта не повинно призводити до тривалого відключення цілих житлових масивів, особливо в зимовий період.
Запланована тепломережа має дозволити перенаправляти тепло з інших джерел у разі аварії або руйнування основної інфраструктури. Така схема підвищить стійкість системи та дасть комунальним службам більше часу для ремонту пошкоджених об’єктів.
За інформацією міської влади, перед початком проєкту фахівці розглядали кілька можливих маршрутів прокладання трубопроводу. Альтернативні варіанти передбачали проведення робіт уздовж вулиць або в обхід зеленої території.
Однак у КМДА стверджують, що інші маршрути виявилися значно дорожчими, складнішими або потребували більше часу. Частина з них могла вимагати перекриття доріг, перенесення інших комунікацій та проведення масштабніших земляних робіт.
Міська влада пояснює вибір маршруту необхідністю завершити будівництво якомога швидше. Зволікання може залишити район без резервного теплопостачання напередодні опалювального сезону або в період нових російських атак на енергетичні об’єкти.
Замовником робіт є комунальне підприємство «Київтеплоенерго». У КМДА заявляють, що підприємство отримало всі необхідні дозвільні документи для проведення будівництва та видалення зелених насаджень.
Наприкінці липня міська адміністрація повідомила, що для прокладання тепломережі необхідно зрубати близько 600 дерев і 70 кущів. Ще 56 дерев і 16 кущів планують пересадити на інші ділянки.
Масштаб запланованого видалення зелених насаджень викликав різку реакцію мешканців Теремків. Частина дерев у лісосмузі має значний вік, а сама територія виконує роль природного бар’єра між житловими кварталами, дорогами та новою забудовою.
Активісти вийшли на місце проведення робіт і намагалися не допустити вирубки. Деякі протестувальники закривали дерева власними тілами, стверджуючи, що серед насаджень є старі дуби та інші цінні дерева.
За словами пам’яткоохоронця Дмитра Перова, під час протистояння поліція почала відтісняти активістів від місця проведення робіт. Він заявив, що будівельники нібито обрали маршрут через парк, щоб зменшити витрати, хоча теплотрасу можна було прокласти вздовж вулиці.
Критики проєкту вважають, що економія не повинна відбуватися за рахунок зеленої зони. Вони закликають міську владу оприлюднити повну проєктну документацію, кошториси та порівняння всіх розглянутих маршрутів.
Активісти також вимагають пояснити, чому не можна зменшити ширину будівельного коридору або використати технології, які дозволяють прокладати комунікації з меншим втручанням у територію.
Для мешканців Теремків лісосмуга має важливе екологічне значення. Дерева знижують рівень шуму, затримують пил, створюють тінь і захищають житлові будинки від перегріву влітку.
Зрілі дерева також утримують вологу та зменшують ризик локальних підтоплень після сильних дощів. Їхня заміна молодими саджанцями не дає миттєвого результату, оскільки для формування повноцінної крони потрібні десятки років.
Особливе занепокоєння викликає кількість дерев, які планують видалити. Навіть за умови подальшої компенсаційної висадки відновити екологічну функцію території в короткий строк буде неможливо.
У КМДА запевняють, що після завершення будівництва територію рекультивують. Пошкоджений ґрунт мають відновити, будівельну техніку та матеріали — вивезти, а ділянку впорядкувати.
Міська влада також обіцяє висадити нові дерева й кущі там, де це дозволятимуть будівельні норми. Безпосередньо над тепломережею великі дерева висаджувати не можна, оскільки коренева система може пошкодити труби або ускладнити доступ для ремонту.
Саме тому частину озеленення, ймовірно, доведеться розмістити по краях технічного коридору або на сусідніх ділянках. У зоні проходження мережі можуть використовувати низькі кущі, газон та рослини з невеликою кореневою системою.
До обговорення майбутнього відновлення території планують залучити місцевих мешканців, громадські організації та профільних експертів. Вони зможуть запропонувати види дерев, схему озеленення та варіанти облаштування громадського простору.
Однак активісти побоюються, що обіцянки відновлення можуть залишитися частково виконаними. У Києві вже виникали ситуації, коли після будівельних робіт компенсаційне озеленення проводили із запізненням або в менших обсягах.
Тому громадськість вимагає заздалегідь затвердити детальний план рекультивації, визначити кількість і вік нових дерев, а також передбачити відповідальність за їхній догляд.
КП «Київтеплоенерго» має сплатити відновну вартість за видалені зелені насадження. Ці кошти спрямують на створення, відновлення та розвиток зелених зон у столиці.
Компенсація є обов’язковою процедурою, однак вона не завжди означає, що нові дерева висадять саме на місці вирубки. Кошти можуть бути використані для озеленення інших районів міста.
Для мешканців Теремків принципово важливо, щоб більшість компенсаційних насаджень з’явилася безпосередньо в їхньому районі. Вони вважають, що втрата місцевої зеленої зони не може бути компенсована висадкою дерев в іншій частині Києва.
Суперечка навколо проєкту показує складність вибору між енергетичною безпекою та збереженням довкілля. З одного боку, резервна тепломережа може захистити десятки тисяч мешканців від тривалого відключення опалення.
З іншого боку, будівництво передбачає масштабне втручання в сформовану зелену територію. Наслідки вирубки будуть відчутними протягом багатьох років, навіть якщо після завершення робіт висадять молоді дерева.
Після російських атак на енергосистему українські міста змушені створювати дублювальні мережі, резервні котельні та альтернативні маршрути подачі тепла. Такі проєкти часто доводиться реалізовувати у щільній міській забудові, де майже кожен маршрут зачіпає дороги, будинки або зелені зони.
У цій ситуації ключовим стає прозоре обґрунтування рішень. Місто має показати, чому обраний маршрут є оптимальним, скільки коштували б альтернативи та як саме зменшуватимуть екологічні втрати.
Публікація проєкту також допомогла б знизити напруження. Мешканці могли б побачити точне розташування труб, межі будівельної ділянки та перелік дерев, які підлягають видаленню або пересадженню.
Окремої уваги потребує оцінка стану кожного дерева. Якщо частина насаджень є аварійною або хворою, це має бути підтверджено висновками фахівців. Здорові старі дерева потрібно зберігати всюди, де це технічно можливо.
Для мінімізації втрат можна переглянути розташування робочих майданчиків, звузити зону складування матеріалів і обмежити пересування важкої техніки поза межами будівельного коридору.
Також важливо захистити коріння дерев, які залишаться поруч із трасою. Навіть без вирубки вони можуть загинути через пошкодження ґрунту, ущільнення технікою або зміну рівня вологості.
Міська влада має забезпечити незалежний нагляд за дотриманням екологічних та будівельних вимог. До контролю можна залучити дендрологів, екологів і представників громади.
Після завершення робіт потрібен багаторічний догляд за новими насадженнями. Молоді дерева потребують поливу, захисту від пошкоджень і заміни у разі загибелі.
Компроміс може полягати в реалізації критично важливої тепломережі з максимальним скороченням зони вирубки та гарантованим відновленням зеленої території. Для цього рішення мають ухвалюватися не лише будівельниками, а й фахівцями з міського озеленення.
Мешканці Теремків очікують, що місто виконає обіцянку щодо публічного обговорення. Вони хочуть впливати не тільки на майбутній вигляд ділянки, а й на перебіг робіт та збереження максимальної кількості дерев.
Будівництво резервної тепломережі є частиною підготовки Києва до нових викликів воєнного часу. Проте стійкість міста визначається не лише захищеністю енергетики, а й якістю середовища, у якому живуть люди.
Тому завершення проєкту має супроводжуватися повноцінним відновленням території, а не лише технічним засипанням траншеї. Від того, наскільки прозоро й відповідально місто проведе роботи, залежатиме довіра громади до подальших інфраструктурних рішень.
