Поліцейські назвалися чужими іменами й вимкнули бодікамери: hromadske заявило про можливий тиск на журналіста-розслідувача

Редакція hromadske заявила про ознаки можливого тиску на свого журналіста-розслідувача Євгенія Шульгата після детального вивчення обставин його затримання 27 липня. Під час інциденту правоохоронці застосували до журналіста фізичну силу та кайданки, назвалися іменами, які, як згодом з’ясувалося, їм не належали, а відеозаписів із нагрудних камер поліцейських не виявилося. Окремі пояснення поліції щодо причин зупинки автомобіля та подальших дій також суперечать одне одному.

Шульгат їхав у таксі, коли автомобіль зупинили представники Поліції особливого призначення. Правоохоронці заявили, що підставою для подальших дій стали нібито проблеми журналіста з військовим обліком. Його силоміць затримали, закували в кайданки та доставили до територіального центру комплектування. Водночас, за твердженням редакції, документи, які були в її розпорядженні на той момент, не свідчили про перебування Шульгата у розшуку, наявність штрафів чи зафіксованих порушень правил військового обліку.

Особливу увагу редакції привернула поведінка правоохоронців під час самого затримання. На запитання журналіста вони назвалися Сергієнком Ігорем Миколайовичем та Миколайчуком Миколою Сергійовичем. Частину розмови Шульгат встиг записати на диктофон. Однак пізніше з’ясувалося, що затримання здійснювали зовсім інші співробітники поліції. У Нацполіції офіційно повідомили, що йдеться про старшого сержанта Сергія Українця, старшого сержанта Миколу Аврамова та сержанта Івана Тригуба.

Таким чином, принаймні частина правоохоронців під час виконання службових обов’язків повідомила журналісту неправдиві персональні дані. Юристи hromadske звертають увагу, що закон зобов’язує поліцейського під час звернення до громадянина назвати своє справжнє прізвище, посаду та спеціальне звання, а за вимогою — пред’явити службове посвідчення. Редакція вважає, що використання вигаданих імен саме собою потребує пояснення та правової оцінки.

Ще більше запитань виникло навколо нагрудних камер. Hromadske офіційно звернулося до Національної поліції з проханням надати відеозаписи затримання, однак отримало відповідь, що таких матеріалів немає. За версією редакції, бодікамери правоохоронців під час інциденту не працювали або не були увімкнені. У Головному управлінні Національної поліції у Києві після цього ініціювали службове розслідування.

Не менш суперечливими виявилися пояснення щодо того, чому автомобіль із журналістом взагалі був зупинений. Спочатку в поліції повідомляли, що Шульгата перевірили та доставили до ТЦК через те, що він нібито не пройшов військово-лікарську комісію. Пізніше з’явилася інша версія — автомобіль нібито зупинили для перевірки документів, але журналіст відмовився їх надати.

Згодом у відповіді на запит hromadske поліція вже повідомила про звернення на спецлінію 102 щодо виявлення Шульгата та відсутності в нього військово-облікових документів. Однак транспортна компанія, водій якої перевозив журналіста, описала зовсім інший початок подій: за її даними, машину зупинили нібито через несправність одного із сигнальних вогнів, а перевіряти документи пасажира правоохоронці почали вже після цього.

У редакції наголошують, що така кількість різних пояснень лише посилює сумніви щодо законності та справжньої мети операції. За оцінкою юристів hromadske, юридичних підстав для примусового затримання журналіста не було. Після доставки до ТЦК обставини перевірили, після чого Шульгата відпустили та видали направлення на проходження ВЛК.

Надалі журналіст пройшов військово-лікарську комісію та мобілізувався до Збройних сил України, самостійно обравши підрозділ, у якому проходитиме службу. Водночас його мобілізація не знімає питання щодо законності дій правоохоронців 27 липня та обставин, за яких його зупинили, затримали і доставили до ТЦК.

Ситуація набуває особливого значення через професійну діяльність Шульгата. Він спеціалізується на антикорупційних розслідуваннях щодо СБУ, Нацполіції, прокуратури та митниці. Серед його останніх матеріалів були публікації про майно та статки родин високопосадовців силових органів.

Це вже не перший випадок, коли після резонансної публікації навколо журналіста виникає історія з ТЦК та силовими структурами. У 2024 році після розслідування про нерухомість родини тодішнього керівника Департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка Шульгату намагалися вручити повістку в торговому центрі. Тоді обставини інциденту також викликали підозри щодо можливого втручання представників спецслужби, а СБУ, Міноборони та Генштаб проводили перевірку.

Тепер hromadske заявляє, що сукупність нових обставин — вигадані імена поліцейських, відсутність записів бодікамер, суперечливі пояснення причин зупинки та сумнівні юридичні підстави для затримання — може свідчити про тиск на журналістську діяльність. Остаточну оцінку діям правоохоронців має дати службове розслідування та, за необхідності, інші компетентні органи.