Президент США Дональд Трамп відхилив пропозицію Ірану щодо семиденного перемир’я, яке передбачало відкриття Ормузької протоки та відновлення переговорів про ядерну програму Тегерана. Водночас американський лідер повідомив своїм помічникам, що допускає відновлення бомбардувань Ірану після проміжних виборів до Конгресу, запланованих на 3 листопада.
Про це повідомляє The Wall Street Journal із посиланням на неназваних американських посадовців.
Попри дипломатичні ініціативи Тегерана, Вашингтон не погоджується скасувати морську блокаду іранських портів. Американська адміністрація продовжує використовувати економічний тиск як інструмент переговорів, тоді як можливість нових військових операцій залишається відкритою.
Сім днів до миру: що запропонував Іран
Іранська сторона представила план, який передбачав поступове припинення бойових дій та відновлення міжнародного судноплавства через Ормузьку протоку. Натомість Тегеран вимагав від Сполучених Штатів скасування морської блокади, послаблення нафтових санкцій і дотримання режиму припинення вогню.
Пропозицію передали американській стороні через посередників, зокрема Катар, під час дипломатичних зустрічей на полях Генеральної Асамблеї ООН.
За словами міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі, початкові заходи могли тривати чотири-п’ять днів. На шостий день передбачалося відкриття Ормузької протоки, а на сьомий — початок переговорів щодо остаточної угоди, включно з питаннями ядерної програми.
Тегеран заявив про готовність відновити судноплавство протягом тижня, але лише за умови виконання американською стороною своїх зобов’язань. Іранська пропозиція також передбачала припинення вогню, яке поширювалося б на Ліван.
Трамп не довіряє Тегерану та допускає нові авіаудари
Публічно Дональд Трамп стверджує, що Іран прагне домовленостей зі Сполученими Штатами. За його словами, після проміжних виборів сторони можуть укласти угоду, яка передбачатиме ліквідацію іранської ядерної програми.
Однак, як розповіли американські посадовці журналістам WSJ, у приватних розмовах президент висловлює сумніви щодо готовності Тегерана виконати американські вимоги.
Трамп повідомив співробітникам адміністрації, що вважає відновлення бомбардувань цілком імовірним після листопадових виборів.
Водночас остаточних параметрів можливої військової операції не визначено. За інформацією співрозмовників видання, американський президент неохоче розглядає масштабні бойові дії. Однією з причин є необхідність зберігати запаси боєприпасів для інших потенційних криз.
Повідомлення про можливе відновлення ударів не означає, що рішення про нову військову кампанію вже ухвалене. Посадовці зазначають, що позиція президента може змінюватися залежно від розвитку конфлікту та політичних обставин у США.
Ормузька протока стала головним предметом протистояння
Одним із центральних питань переговорів залишається контроль над Ормузькою протокою — стратегічним морським маршрутом, через який транспортується значна частина світових енергоресурсів.
Війна між США, Ізраїлем та Іраном, що розпочалася 28 лютого 2026 року, суттєво порушила постачання нафти й газу. Обмеження судноплавства та загрози танкерам вплинули на міжнародні енергетичні ринки.
Американська морська блокада водночас завдає серйозних економічних збитків Ірану, обмежуючи його можливості здійснювати зовнішню торгівлю.
Вашингтон розраховує, що подальший економічний тиск спонукатиме Тегеран погодитися на запропоновані США умови. Саме тому адміністрація Трампа наразі відмовляється скасовувати блокаду в обмін на короткострокове перемир’я.
За словами одного з американських посадовців, заходи США із забезпечення проходження нафтових танкерів через протоку також зменшили терміновість укладення угоди для Вашингтона.
Переговори тривають, але позиції сторін залишаються різними
Попри відхилення іранської пропозиції, дипломатичні контакти між країнами не припинилися. США та Іран продовжують спілкування через регіональних посередників, зокрема з питань ядерної програми.
Катар та інші держави Перської затоки намагаються використати дипломатичні зустрічі в межах Генеральної Асамблеї ООН для відновлення переговорного процесу.
Іранські дипломати запропонували кілька варіантів припинення війни, а представники арабських країн повідомляють про поглиблення економічної кризи в Ірані.
Водночас Корпус вартових ісламської революції демонструє значно жорсткішу позицію. Його представники заявляють про готовність до тривалого протистояння та не підтримують нові варіанти домовленостей.
Це ускладнює переговори, оскільки дипломатичні пропозиції іранського уряду не усувають розбіжностей між політичним і військовим керівництвом країни.
Вибори у США можуть вплинути на подальший перебіг конфлікту
Проміжні вибори до американського Конгресу відбудуться 3 листопада. Дональд Трамп раніше заявляв, що очікує укладення домовленості з Іраном саме після завершення голосування.
Водночас президент США наголошував, що не шкодує про початок військової кампанії, попри її можливий вплив на внутрішньополітичну ситуацію.
Семимісячне протистояння вже супроводжувалося періодами бойових дій, дипломатичних контактів, посилення санкцій та спроб домовитися про умови відкриття Ормузької протоки.
Станом на 26 вересня остаточної угоди між Вашингтоном і Тегераном немає. США не погоджуються на запропоноване скасування блокади, а Іран наполягає на взаємних поступках перед відкриттям стратегічного морського маршруту.
Подальші переговори відбуватимуться на тлі збереження військової напруженості, економічного тиску та невизначеності щодо можливого відновлення американських авіаударів після листопадових виборів.
